Про досвід (Частина 2)

Із самого початку, стикнувшись із новою проблемою, військове командування зобов’язане вжити невідкладних заходів, які пов’язані з технічними чи технологічними питаннями. Тобто зразу визначається коло заходів, які можна вжити наявними силами і засобами ще до того, як виробники озброєнь випустять щось нове або доопрацюють уже наявне. І якщо на картинках бойових дій продовжують демонструватися скупчення техніки та особового складу, стає зрозуміло, що висновків ніхто не зробив і що ці висновки буде зроблено тоді, коли втрати виявляться вже взагалі неприйнятними і непробачними.

Схоже на те, що в Ізраїлі ще не дійшли до тієї межі, коли гостроту проблеми оцінено правильно, а раз так, то й екстрені заходи вже вжито найбільш поміним чином – через зміну тактики ведення бойових дій. А поки цього немає, втрати будуть не лише серед особового складу, а й серед техніки, доки хтось не покладе в кишеню свою зарозумілість і, завершивши винаходити паровоз, не звернеться до вже наявного досвіду. І можливо, щойно сталася саме така подія. Сьогоднішня ізраїльська преса пише про це таке:

«У неділю, 10 травня, терористичне угруповання «Хезболла» опублікувало відео, на якому зафіксовано удар дрона-камікадзе по батареї системи ПРО «Залізний купол» у Західній Галілеї. Інцидент стався 7 травня. На відео можна побачити, як оператор безпілотника обирає ціль, вагаючись між ударом по групі військовослужбовців і самою установкою. Служба новин «Кан» наводить розповіді резервістів, які перебувають у Лівані, про те, що безпілотники є однією з головних загроз: при їх наближенні часто не спрацьовує система попередження, а єдиним засобом захисту від них є рибальські сіті, придбані бійцями за власний рахунок».

Тобто «Хезболла» вже намагається перейняти тактику бойових дій, що йдуть в Україні, і починає жорстко завдавати ударів поки що нечисленними БПЛА. Ну, а цей випадок показовий тим, що відносно «копійчаним» безпілотником хезболлісти вже почали уражати засоби ППО ЦАХАЛ. А якщо вони вивели з ладу частину «Купола» або всю батарею, то це означає, що в цей час і в цьому місці утворилася дірка в зенітному захисті, і поки її не перекриють іншими засобами, туди можна навалювати іншими апаратами або ракетами практично безкарно.

У значно більшому форматі це демонструють Сили оборони України: вивалюючи цілі сектори ППО противника і користуючись цими проломами, випалюють вкрай цінні активи ворога, які перебували за стіною цих зенітних засобів. Ізраїльтянам пощастило, що їхній противник ще не здатний проводити багатоступінчасті операції і не розвинув свій успіх просто одразу після виведення з ладу «Купола». Можливо, це тому, що в розпорядженні бойовиків ще відносно небагато дронів, а можливо, там ще не опанували мистецтво планування бойових операцій виключно силами дронів, однак навіть ці пунктирні удари вже говорять про те, що ворог навчається і розвиток тактики застосування дронів рухається у правильному напрямі.

Ну, а все це до того, що ізраїльтяни можуть чинити як завгодно і можуть продовжувати пишатися своєю ППО, повністю відкидаючи передовий досвід ведення воєн, але нам так не можна. Ми не можемо дозволити собі розкоші спочивати на лаврах. Наш ворог не стоїть на місці і також розвивається в бік посилення своїх можливостей. А висновок із цієї історії – простий. Той, хто стоїть на місці, – програє. Той, хто спочиває на лаврах, – програє. Той, кого здолав снобізм, – програє. І нам не можна діяти так, як це робить Ізраїль. Ніяк.