Світовий порядок. Постскриптум (Частина 3)

Автор: anti-colorados

Роздуми там уже йдуть у правильному напрямі, але як завжди, лапті намагаються лестити собі навіть у такій ситуації, коли робити це зовсім не варто. Причому відбувається це акуратно, але сенс роздумів, безумовно, пом’якшується. Ось приклад такого виступу:

«Об нас почали витирати ноги. Подивіться, що коїть Вірменія. Їй би відповісти, а в нас сил не вистачає. Хто витре об нас ноги завтра? А що довкола параду на день перемоги діється? Ми боїмося ворожих дронів у самому серці країни – москві. І боїмося обґрунтовано. Соромно!»

Начебто текст виглядає логічно і додати особливо нічого, особливо до висновків, але зауважте, як спритно там використовується слово «ноги». Насправді ноги витирати об них уже давно перестали і витирають уже зовсім інше місце, для якого зазвичай використовується туалетний папір. Але загальний настрій уже зрозумілий. Додік теж думав, що цикне на Канаду, і та – стане на цирли, а цим ніяк у голові не вкладається, що якась Вірменія взяла й підтерлася ними, як газетою «Правда» в колишні часи.

І ось після перерахунку таких думок канал, який розмістив усе це, підбиває щось на зразок підсумку:

«Хтось запитає: а чому ви публікуєте заяви, які точно не піднімуть бойовий дух армії та суспільства загалом? А тому, що наші співрозмовники, які хочуть завершення сво, належать до патріотів росії, яких мало. Це люди, які багато зробили в боротьбі за нашу перемогу. Ось тільки одночасно вони чесно говорять про наявні проблеми. А чесність зараз є дуже важливою».

Тобто казарма захлинулась у своєму побєдобєсії і, усвідомивши, що навіть ось таке у них виходить не дуже, озирнулася й побачила, що насправді казарма не проглядається за контурами свинарника та курника. І що найнеприємніше – до них дійшло, що саме такими їх бачить практично вся решта світу, крім абхезів, лаосців та ще зовсім невеликого списку холуїв. А саме зараз, напередодні великого дійства, яке в них вселяло відчуття величі, у них усе це поперло назовні, як із конкретно забитого унітазу. Адже це в них було найсвятіше, що вони сприймали без жодних застережень у стилі «Так, але все-таки». Причому дав у задню не хто-небудь, а фюрер, який і вбивав їм у куприк це саме побєдобєсіє. І тепер там уже як доконаний факт сприймають такі промови:

«Співрозмовники у ФСО кажуть про реальну загрозу удару по москві 9 травня. Пов’язують це з хитрим планом змовників з числа еліт. Начебто окремі групи високопоставлених військових спеціально завдавали ударів по Україні з метою спровокувати масований удар по москві.

«Є інформація, що в день перемоги можуть влаштувати ледь не бунт проти путіна. Із захопленням влади. Років зо два тому я б сказав, що це фантастика. Зараз краще помовчу. Подейкують, можуть завдати удару по трибуні з президентом. Якщо нічого не вийде, то все спишуть на українців», – розповів співрозмовник у ФСО.

І справді, два роки тому навіть у нас таких розмов не велося, а щоб таке долинало з надр вигрібухи – це взагалі було нереально. Тож світ змінився незворотно. Просто це потрібно роздивитися за рутинним перебігом подій.