«Ділові люди»

Тим, хто зараз займається практичною дипломатією і змушений враховувати фактори впливу на події, пов’язані з Додіком, обов’язково варто ознайомитися зі збіркою новел О. Генрі «Ділові люди» (англ. The Gentle Grafter, 1908). У цій збірці представлено низку коротких оповідань про пригоди двох шахраїв — Джеффа Пітерса та Енді Такера. Між іншим, останнього як зразок власної діяльності наводив інший відомий махінатор — Остап Ібрагімович Бендер.

Ніхто не міг подумати, що мудрий американський народ забажає обрати собі президентом людину, яка, на відміну від наведених вище персонажів, таки опинилася в суді та отримала формальне визначення своєї діяльності, але тепер це вже — доконаний факт. І тут уже постає питання масової психології в плані того, як його сприймати насамперед. Якщо це робити так, як зробив американський виборець, то більшість його заяв і вчинків видаватимуться абсурдними і вже точно — непередбачуваними. Але якщо на перше місце винести рішення суду з усіма тими пунктами обвинувачення, які були закріплені за персонажем цим процесуальним документом, то все стає зрозумілішим і, що найголовніше, передбачуванішим.

Так учора Тромб заявив про те, що він повністю переміг і що його вимоги до Ірану «бородаті» задовольнили в повному обсязі, включно з тим, що Ормузька протока відкривається «навічно». Плюс — по дрібницях: що Іран віддає Штатам збагачений уран, відмовляється від підтримки проксі та спроб розробляти ЯЗ (ядерну зброю). Він уже почав називати «бородатих» друзями та милашками… І ціни на нафту моментально і стрімко пішли вниз. І все б нічого, але всього за кілька хвилин до заяви Додіка про повне і безповоротне відкриття Ормузької протоки невідомі інвестори поставили $760 млн на падіння ціни нафти. Простіше кажучи, хтось знову заробив десятки мільйонів доларів на інсайдерській інформації всього за кілька хвилин.

Якби це був єдиний прецедент, то можна було б подумати, що хтось упіймав за хвіст свою удачу або що стався випадковий витік інформації з Овального кабінету і хтось миттєво зміг на це відреагувати, щоб моментально вкотити у схему три чверті мільярда доларів. Або не так: у нього мала бути на руках така сума, яку він вкотить в операцію навіть не замислюючись, оскільки для проведення таких грошей потрібен певний час, і, судячи з таймінгу, треба було або переказувати їх не думаючи, або думати і не встигнути.

І зовсім інша річ, якщо припустити, що цей хтось заздалегідь знав про майбутню заяву Додіка, зібрав усе, що йому було доступно, і «зарядив» для відповідної транзакції, тримаючи палець на кнопці «переказати» аж до того моменту, як Додік пішов до мікрофона. Тільки так усе це могло спрацювати в такому ключі. Так воно і спрацювало. А як ми знаємо, подібні біржові операції з явним інсайдерським підтекстом проводилися вже щонайменше з десяток разів.

Найперші фокуси такого плану відбувалися перед промовами Додіка про введення, а потім — відстрочення або скасування «тарифів». Але якщо брати до уваги тільки випадки, пов’язані з торгівлею нафтою, і накласти один на одного графіки, що відображають динаміку цін на нафту та час виступів Додіка позитивного чи негативного характеру, то виявиться, що вони повністю збігатимуться. Ба більше, у кожному випадку стрибка чи обвалу цін виявиться факт, описаний вище. За кілька хвилин до виступу Тромба хтось вкладався сотнями мільйонів доларів саме в ту динаміку цін, яка настане після промови Додіка. І щойно ціни впали і, відповідно, невідомий провидець поклав зароблене до кишені, Додік тут же запустив новий цикл афери, заявивши, що може перервати припинення вогню, якщо… а це вже неважливо, що саме. Головне — «гойдалки», які можна влаштувати такими промовами.