Інше літо, вже 1943 року, «Курська дуга». Гігантська бійка, яку «лапті», навмисно підтасовуючи факти, називають «найбільшою танковою битвою», застосовуючи якісь свої, висмоктані з пальця критерії. Насправді, найбільша танкова битва відбулася двома роками раніше під Бродами — Дубно, де в битві брала участь рекордна кількість танків і де «совки» втратили практично все. Але нехай буде так. Під Курськом Вермахту таки вдалося зламати систему оборони червоноармійців, але не вистачило сил для того, щоб розвинути успіх. А не вистачило тому, що Курська битва була частиною загального плану союзників з наступу на Рейх.
Так, Курська битва розпочалася 5 липня і закінчилася 23 серпня, а 10 липня почалася висадка союзників на Сицилію, про що ми докладно писали раніше. Закінчилася вона 17 серпня, але фокус саме цієї операції полягав у тому, що Гітлер був упевнений у неможливості успішної десантної операції на Сицилії. А коли висадка пройшла більш ніж успішно і війська союзників почали стрімко звільняти острів, стало зрозуміло, що його захоплення — справа двох-трьох тижнів. І якщо вже вдалася ця операція, то висадка на берег континентальної Італії — практично вирішене питання, а там майже порожній простір у плані оборони.
І тоді Гітлер прийняв рішення зняти частину військ зі Східного фронту і перекинути в Італію. До речі, висадка на континентальну частину Італії відбулася 9 вересня, тож це рішення було виправдане. Тим паче, Гітлер вважав, що червоноармійці будуть довго бодатися з форсуванням Дніпра. У підсумку, під Курськом червона армія зазнала кратно більших втрат як в особовому складі, так і в танках. Вона була настільки знекровлена, що якби не «другий фронт», відкритий союзниками, результат битви міг би виявитися зовсім іншим.
І ось тепер порівняємо ці дві події та подивимося на те, які висновки «лапті» зробили із загалом зрозумілих фактів. У 1812 році російська армія виявилася не просто переможеною, а була розгромлена і розсіяна, і, відповідно, поле бою залишилося за французами. Але цю битву «лапті» називають перемогою і досі несуть цю нісенітницю без тіні сумнівів, розповідаючи про те, що вони перемогли французів, а потім — відійшли з тактичних міркувань. Але під Курськом німці вчинили точно так само. Вони завдали ворогу настільки серйозних втрат, що йому довелося відновлюватися наступні три місяці. Німці ж відступили організовано і так, що ворог навіть не зміг скористатися цим відходом.
Тобто, «лапті» вже століттями відпрацьовували вміння видавати таке, що з ніг на голову перевертає навіть такі речі, як підсумки військової кампанії. А тепер повернемося до Додіка.
ТРОМБ
Схоже на те, що він зараз повністю використовує досвід «лаптів». Причому, робить він це таким чином, що зовсім не видно, ніби він робить це якось невміло чи боязко. Навпаки, складається враження, що його команді допомагають фахівці, які чудово освоїли цей метод і володіють ним так, що можуть вивернути навиворіт що завгодно. Якщо взяти і порахувати, скільки разів Додік оголосив про війну з Іраном, то не вистачить пальців ні на руках, ні на ногах, причому — у всієї його адміністрації. Але ось лише пара останніх перлів.
Далі буде…