Автор: anti-colorados
Багато хто з них іде воювати не за ефемерний «русскій мір», суть якого він навіть вимовити не зможе, а от заради цієї можливості отримати абсолютну владу над беззахисним мирняком. Він чудово розуміє, що це вікно можливостей працює недовго, лише в момент захоплення нової території. Поки там не усталився новий режим і панує безвладдя, можна здійснити найдикіші фантазії, за які на батьківщині дали б довічне, а тут – заплатять платню та ще й підмародерити можна непогано.
І що найголовніше – саме щодо сексуального насильства злочинець розуміє весь тягар свого злочину у плані наслідків. Адже в мирний час, якщо він заїде на СІЗО з таким букетом, то можна не сумніватися в тому, що там з ним буде, і тому він намагається приховувати сліди свого злочину, або вбиваючи жертву, або намагаючись не залишати жодних слідів. Ті, хто вбиває, часто їдуть дахом далі, і вже сексуальне насильство стає приводом, але сатисфакції без вбивства вже немає, і він взагалі може далі вбивати заради вбивства.
А от під час бойових дій суб’єкт нічим не обмежений у своїх фантазіях, і якщо жертва загине, то це буде просто «побічкою» процесу, бо він і не збирається приховувати сліди свого злочину. Тобто ґвалтівник може коїти що завгодно без поспіху і без страху бути спійманим. Тож оці промови про «русскій мір» та «визвольництво» – це пусті балачки, тому що багато хто йде воювати заради цього бонусу.
Істоти, які в інших умовах ідуть на електричний стілець, отримують смертельні ін’єкції, потрапляють на вішалку або умертвляються іншими способами, в цьому розкладі – герої, визволителі, ополченці і навіть отримують за це нагороди. Ну, а судячи з описів того, як усе відбувалося при відході мирняку зі Східної Пруссії, то не вмазалися в цю справу – одиниці. Переважна більшість «визволителів» ставали в чергу і часто добивали жертв насильства просто з любові до мистецтва, бо ніхто навіть не замислювався про можливе викриття.
У цьому сенсі особливо цінними є дані, які було підготовлено не для того, щоб використовувати їх як докази, а просто для того, щоб нащадки знали про це і робили свої висновки. Після звільнення Донбасу, безумовно, буде проведено численні розслідування, і ми дізнаємося масштаби цієї тортурно-насильницької орди, що прокотилася частиною нашої землі, а поки що колеги надіслали посилання на матеріали, що мають саме такий характер, про який ми писали вище.
Ці дані зібрано не для того, щоб знайти конкретних виконавців звірств, і навіть не для того, щоб надати конкретні імена жертв, а щоб нащадки не дозволили цьому повторитися і не допустили цей жах, званий «росія» або, як його тепер називають «русскій мір», на свою землю. Зроблено це для того, щоб захисники землі розуміли, від чого вони обороняють свою землю, та знищували противника з усією ретельністю та відповідальністю.
Саме знищували, а не виганяли чи боже борони – міняли. Це не той випадок. Щойно їм випаде нагода, вони, безумовно, повернуться і коїтимуть те, що коїли в різних місцях і в різні часи, але завжди – те саме. Тому зупинити орду можна лише шляхом її знищення, щойно вона перетнула твій кордон. Тут не може бути двох думок, і ми дамо невеликий опис подій, які ще не потрапляли в поле зору нашої публіки. Це маленький епізод, але він важливий своєю аналогічністю тому, що орда робила в інших місцях.
(Далі буде)