Стадія концентрації

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

В Аравійському морі США мають один авіаносець USS Abraham Lincoln (CVN-72), і до нього мав приєднатися другий авіаносець USS Gerald R. Ford (CVN-78). Точніше, він увійшов до оперативної групи, але на початковому етапі діяв у східній частині Середземного моря, після чого почав рух у бік Аравійського моря. Принаймні, він пройшов Суецький канал та увійшов в акваторію Червоного моря, але на борту сталася пожежа, і корабель був змушений повернутися в Середземне море, щоб стати на ремонт у Souda Bay на Криті.

Згідно з відкритими даними, пожежа виникла у вентиляційній системі пральні, але, за іншими даними, проблеми торкнулися палубних катапульт і радара. Важко сказати, що там було насправді. Можливо, пожежа була саме там, де й було вказано публічно, але вогонь пошкодив якісь комунікації чи агрегати, які ускладнили роботу інших систем. А можливо, проблема мала якийсь інший характер, а пожежа у пральні стала прикриттям справжньої причини виходу авіаносця з ударного угруповання.

За непідтвердженими даними, його має змінити авіаносець USS George H.W. Bush, але поки що в операційному районі його немає. Крім того, просто зараз в Аравійському морі вже перебувають сили 31-ї експедиційної групи морської піхоти США (31st MEU) на борту USS Tripoli і USS New Orleans. Додатково до регіону прямують сили 11-ї MEU на борту USS Boxer, USS Portland та USS Comstock. Також ідуть підтвердження даних про те, що в регіон перекидаються підрозділи сил швидкого розгортання у складі 82-ї повітрянодесантної та 3-ї піхотної дивізій армії США.

Таким чином, після підходу другого авіаносця і другого експедиційного корпусу морської піхоти та прибуття основного складу зазначених вище дивізій, в операційному районі буде сформовано мінімальне ударне угруповання, здатне вести локальну сухопутну операцію. Як було сказано раніше, метою такої операції може бути захоплення острова Харг, на якому розташовано практично всі іранські потужності з експорту нафти, або захоплення іранського узбережжя в районі Ормузької протоки.

Швидше за все, найімовірнішим є саме другий варіант, якщо, звісно, Додік і Гегсет не вирішили розбити галявину на два операційні райони, де захоплення Харгу віддадуть десантникам та піхотинцям, а протоку – морпіхам. Але загалом навіть якщо весь особовий склад піхотинців діятиме на одній ділянці, його буде дуже мало для того, щоб досягти результату і зафіксувати його як слід. І в цьому випадку острів видається не найкращим варіантом, тому що флоту треба буде увійти в Перську затоку і пройти майже її всю з півдня на північ, щоб висадити підрозділи морської піхоти. А з урахуванням того що Іран поки що впевнено демонструє вогневий контроль над протокою і навіть затокою, такий план виглядає надто ризикованим. А ось захоплення Ормузької протоки за допомогою сил і засобів, які будуть поблизу, виглядає ймовірнішим, хоч і не безперечним.

Цей варіант має ще один аргумент «за». Вчора Тромб ненароком проговорився про те, що в разі захоплення протоки він особисто її перейменує і присвоїть їй своє ім’я. Напевно, він досі не може собі пробачити, що Мексиканську затоку він перейменував на Американську, а не на Трампівську. І ось тепер він уже не валятиме дурня і назве її як слід. Хтось вважає це просто фігурою мови, але тільки не Додік. Американська преса пише про те, що у Штатах припиняють друкувати банкноти, на яких стоїть підпис керівника ФРС. Тепер гроші друкуватимуть із підписом Додіка.

Усе це до того, що власна велич явно роздуває старого, і він справді готовий назвати протоку своїм ім’ям. Ну, а якщо таке станеться, то з купюр приберуть не лише чужий підпис, а й чужі портрети, а замість них друкуватимуть портрет найкращого президента. А все це, разом узяте, говорить про те, що якщо стягування піхотинців – не блеф, то протока має найбільші шанси для того, щоб саме туди було висаджено десант. Незабаром побачимо, що це було насправді, тому що ударне угруповання перебуває на фінальній стадії концентрації.