Авторка перекладу: Світлана
АТАКА НА СБУ?
Те, що ми вчора спостерігали у вигляді масованої повітряної атаки на територію України, низка джерел з курника навіть анонсувала цілком конкретним чином. Начебто терпець у фюрера репнув у кількох місцях, і він наказав потужно вдарити по будівлях СБУ не тільки в Києві, а й в інших містах. Саме з цієї причини впродовж ночі били всім, що в них виявилося готове до застосування в режимі «просто зараз». Як було сказано раніше, у «пакеті» удару мали бути присутні й протикорабельні ракети «Циркон», які замість кораблів мали вдарити по будівлях, але не склалося. Добрі птахи уважно стежили за висуванням носіїв ракет на пускові позиції, після чого ті назовсім передумали стріляти, а натомість – влаштували святкове багаття прямо на місці.
Коли ж після завершення атаки виявилося, що в жодну будівлю СБУ влучити так і не вдалося і цареві пред’явити нічого, терміново запустили хвилю дронів у надії влучити хоча б поряд із однією будівлею. З ракетами вдень уже не склалося, бо в готовності їх уже не було, а важкі бомбардувальники від гріха подалі вже летіли в бік Далекого Сходу. Але не склалося й цього разу. Щоправда, фюреру намагалися розповісти про те, що в житлових будинках якраз і були замасковані штаби СБУ, але виглядало це непереконливо. До речі, як з’ясувалося щойно, прутіна так і не змогли переконати в тому, що Куп’янськ уже «не наш» і що останню велику групу його воїнства, яка засіла в підвалі місцевої лікарні, вже розкотили у «вантаж 200».
ПРУТІН І КУП’ЯНСЬК
Він продовжує вірити в те, що місто контролюють його війська і що він недарма роздав за його захоплення «героїв» і присвоїв вищі звання. Адже якщо Куп’янськ під ЗСУ, то що ж, він тоді лох, виходить? А нарцисичне створіння такого допустити не може в принципі, і описують це так:
«Багатьом відомо, що Герасимов обманув президента, доповівши йому про звільнення Куп’янська. І що це привело до наших дуже серйозних втрат. Герасимову поки що вдається переконувати володимира володимировича, що Куп’янськ під нашим контролем. А сказати йому, що голова Генштабу просто бреше, всі інші поки що бояться. Було кілька людей, які доповіли реальні дані, але володимир володимирович їм не повірив. А автори доповідей, скажімо так, були налякані. Виходить викривлення реальної інформації. Звідси й наші проблеми на фронті, втрати».
Схоже на те, що Герасимов уловив тональність казок, які цар готовий вислуховувати, і їздить йому по вухах, що називається, «без стопів і габаритів». Причому робить він це майстерно і не тільки з приводу подій, що начебто відбулися, а й у плані перспектив, які фюрер несамовито підтримує:
«Наприклад, пообіцяв повністю звільнити ДНР уже влітку. Стверджує, що Куп’янськ наш, але ми можемо його втратити. Каже, що ситуацію врятує лише велика мобілізація, тоді й успіху великого досягнемо. В обіцянки щодо ДНР володимир володимирович повірив. З мобілізацією поки що діє обережно, хоча питання активно обговорюється. Але я думаю, що Герасимов президента переконає. А навіщо нам мобілізація, якщо главі Генштабу віри немає? Як він нових військових використає? Справді з користю? Чи покладе десятки тисяч, щоб собі гарну картинку створити і про неї доповісти? Ніхто не знає».
Тож навіть кремлівці, дивлячись на цей цирк, уже губляться у здогадах, що небезпечніше – казки Герасимова чи те, що прутін уже не може жити без цих казок.
(Далі буде)