Інформаційний інфаркт (Частина 2)

Тут чудове все! Якщо відмести зайві деталі, то залишиться добре відома конструкція, яку забито глибоко в рабську свідомість і яка проявляється в різних варіаціях, виглядаючи так: «Цар хороший, бояри – погані». І ось на цю тезу шар за шаром можна повернути те, що вони вішають на вуха, щоб побачити, як проявляється та сама картина, яку вони розгортають. Головне тут, безумовно, – хороший цар, бо без хазяїна раба плющитиме і вивертатиме навиворіт. Тому раб не може вкласти собі в голові дуже просту конструкцію, а вона виглядає елементарно.

Порт не було прикрито тому, що з Ленобласті вивезли 80% засобів ППО, які штатно прикривали ешелонованою обороною і сам Ленінбург, і його околиці, зокрема порти Приморськ і Усть-Луга. Тобто спочатку все було штатно і як належить, але тепер від тих потреб, які, напевно, було розраховано розумними мужами, залишилося всього 20%, і не факт, що ці огризки взагалі якось прикривають саме порти.

Але хто ж той негідник, який так оголив цю локацію, і як він зміг це провернути безкарно і, головне – тихо? А все просто. Сили оборони влаштували з тимчасово окупованого Криму та ще кількох локацій утилізаційний полігон для всієї номенклатури засобів ППО лаптів, особливо РЛС різної якості. Втрати треба чимось заповнювати, і через те що промисловість у принципі не може цього зробити, заповнення відбувається за рахунок перекидання відповідних засобів з інших, далеких і тому більш спокійних локацій, зокрема з Ленобласті, розташованої на відстані від України 1000 кілометрів. Тож тут ніякої внутрішньої зради немає, а просто є дії, на які їх змусив противник (Україна).

Але це не можна виносити на публічне обговорення з простої причини. У когось виникне закономірне запитання про те, як Україна змогла влаштувати утилізацію ППО в промислових масштабах саме у Криму. Звісно, цьому сприяє географія та деякі інші чинники, але головне – не це. У Криму відбувається приблизно те, що раніше було на Близькому Сході та у Північній Африці. Зенітні засоби, які з самого початку створювалися для ураження повітряних цілей, знищуються саме повітряними засобами ураження, і часто – не спеціалізованими, які наводяться на випромінювання РЛС.

Протирадіолокаційні ракети – штучний і дорогий товар, а Сили оборони працюють по радарах, командних пунктах та пускових установках відносно дешевими дронами, які виробляються масово. Якщо дуже просто, то практично всі зенітні засоби курника було виготовлено для участі в іншій війні, а в нинішніх умовах вони стали не так «мисливцями», як «здобиччю». Ну, а співвідношення ціни боєприпасу та ураженої ним цілі становить навіть не рази, а порядки.

Цього не можна говорити в сучасному курнику, бо в такому разі під питання стане перша частина постулату раба, а саме – «цар хороший». Адже він особисто, власним ротом розповідав про те, що російські засоби ППО переплюнули буквально всіх, і там, де вони створюють рубіж оборони, навіть муха не пролетить. Якщо тільки зайти настільки далеко, то постане запитання про те, на що спалили сотні мільярдів доларів, щоб зрештою отримати залізяки, не здатні захистити самих себе, не те що місцевість навколо них.

Але цей висновок можна зробити не лише шляхом логічних міркувань, а й уловити це в наведеній вище цитаті. Це що ж виходить, відключили інтернет, і ракети ЗРК відразу почали бити по власних будинках? А це вже стало доброю традицією, коли в тих місцях, де є їхня ППО і особливо «Панцир», при відбитті атаки дронів зенітна ракета обов’язково прилетить в один із будинків. Тож тут ще треба подумати про те, наскільки голосно варто вимагати прикрити щось ППО. І ось ці важкі міркування щоразу заводять їх у глухий кут, доводячи до інформаційного інфаркту.