Авторка перекладу: Світлана

Дивно, але Генштаб ЗСУ вже до середини дня дав звіт про атаку на порт Приморськ у Ленінградській області. Зазвичай між якоюсь гучною подією та її відображенням на офіційних ресурсах ГШ минає певний час, а тут ще дим валує над портом, а звіт уже подано, і виглядає він так:

«…Уражено нафтовий термінал «Транснефть – порт Приморськ» (Приморськ, Ленінградська обл., рф). За попередньою інформацією, уражено як резервуарний парк, так і нафтоналивну інфраструктуру. Підтверджується пожежа на території об’єкта. Через порт «Приморськ» щорічно проходить близько 60 млн тонн нафти. Кошти від продажу нафти країна-агресор направляє на продовження війни проти України та забезпечення російської окупаційної армії…»

Але з іншого боку, до обіду Мережа вже ломилася від величезної кількості відео прильотів, знятих здивованими аборигенами та об’єднаних спільним коментарем «Що це взагалі відбувається?». Така форма запитання зумовлена відстанню між портом і житловою забудовою. Якби прильоти були ближче, там було б нехай і споріднене, але формально – інше гасло «А нас-то за що?» Гадаю, що одесити знайшли б що відповісти на ці запитання соковито й конкретно.

Ну, а наші власні джерела повідомляють, що у місцевого гауляйтера з цього приводу відбулася дуже важка нарада щодо того, як усе це подати публіці. Адже кому, як не жителям Ленінбурга та області, добре відомі слова настанови царя Петра, в яких сказано: «Підлеглий, перед лицем начальницьким, повинен мати вигляд хвацький і придуркуватий»? А після всіх цих відео знову розповісти про те, що все збили, але уламки впали, було б і не хвацько, і не придуркувато. Тому було висунуто пропозиції використати якийсь інший варіант пояснення.

Наприклад, усе можна було списати на крейсер «Аврора», який випадково випустив залп по Приморську, але цей варіант відмели відразу, бо це був би прямий закид на адресу Ілліча, який використовував крейсер як прогулянкову яхту, де він попивав «Кліко» з Інесою Арманд і плював угору осетровою ікрою. Варіант із відбиттям десанту ЗСУ, який намагався висадитися в порту, теж відхилили, хоч і виглядав він привабливо. Надто далеко Україна, і в це навряд чи хтось повірить.

У результаті довелося повернутися до версії з уламками, зазначенням кількості спецтехніки, яка гасить скількись там квадратних метрів пожежі. Прутіну вирішили нічого не розповідати, щоб не уподібнюватися до гауляйтера Бєлгородської області, який із самого ранку, коли мало не потрапив під удар доброї пташки, заявив таке:

«Бєлгородська область більше не витримує ударів. ППО нам не посилюють, як я просив, у результаті я дивом вижив після атаки безпілотника. Немає жодних сил. Попрошу володимира володимировича, щойно з’явиться така можливість, якнайшвидше закінчувати сво…»

А потім подумав і дописав класичне, мабуть, маючи на увазі Зінку, яка у всьому винна:

«А она взяла селедку и ейной мордой начала меня в харю тыкать».

До речі, чекісти вже починають нервувати з приводу того, що Бєлгородський губернатор дедалі частіше несе подібну крамолу, але команди на його нейтралізацію досі немає. У Ленінбурзі теж дивляться на цей сюжет із жахом і не бажають просити у діда ППО чи закінчити війну. Мало що може статися.

(Далі буде)

2 коментар до “Ще раз про Приморськ (Частина 1)”
  1. > А після всіх цих відео знову розповісти про те, що все збили, але уламки впали, було б і не хвацько, і не придуркувато.
     
    Здається, придуркувато таки було би.
     
    > Попрошу володимира володимировича, щойно з’явиться така можливість, якнайшвидше закінчувати сво…»
     
    А міг би попросити Україну про сепаратний мир, із виведенням московської армії, й тимчасовим переходом області під контроль ЗСУ.

  2. ” дєржацца нету больше сіл,… …вади нєт, палєзних іскапаємих нєт, растітєльнасті нєт, насєлєна роботамі…”

Коментарі закриті.