Пристрасті по НПЗ (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

У ворожих пабліках дедалі сумніше обговорюють наслідки середніх і далеких ударів дронів і ракет ЗСУ. Просто зараз там обговорюють пожежу на Саратовському НПЗ, яка там сталася кілька днів тому в цілком класичному стилі. Як завжди, над Саратовом пролітали уламки збитого чогось українського виробництва, і раптом вони стали падати на землю в районі НПЗ. У цьому немає нічого дивного, бо саме так починаються практично всі розповіді про те, чому воно там горить або вибухає, але далі все пішло трохи не так, як завжди.

Справа в тому, що удари Сил оборони України по НПЗ і нафтобазах, попри всю свою схожість на початку сюжету, мають суттєві відмінності в їх продовженні. Всім відомо, що нафтобаза може горіти від кількох днів до кількох тижнів. Усе залежить від того, що стало джерелом пожежі. Зрозуміло, що легкі нафтопродукти типу бензину горять набагато бадьоріше і тому вигорають швидко, а якщо вогонь перекинувся на резервуари з мазутом, наприклад, то дискотека може розтягнутися надовго.

А от із НПЗ завжди було просто. Дрон прилітає в установку первинного очищення нафти, і на ній починається пожежа, яку швидко зупиняють шляхом аварійної зупинки подачі пального в пошкоджений агрегат. Вигорає тільки те, що було безпосередньо в установці, і на тому – все. Але Саратовський завод показав нову тенденцію: він горів понад дві доби, і, можливо, там щось горить і зараз.

У будь-якому випадку, удари по НПЗ отримали іншу сигнатуру, і тепер місцеві жителі можуть радіти веселому фаєр-шоу набагато довше, ніж це було раніше. Мабуть, Сили оборони якось змінили підходи до таких нальотів, і тепер усе буде виглядати набагато кучерявіше, щоб супутники могли зафіксувати наслідки атаки з орбіти Землі. Ну, а ми часто писали про те, що, напевно, ворогові доводиться дедалі скрутніше, тому що закуплені перед широкомасштабним вторгненням ремонтні комплекти, вузли та агрегати вже давно витрачено, і тепер для відновлення заводу доводиться докладати інших зусиль і витрачати інші гроші.

Але, як завжди, до таких висновків ми приходили шляхом логічних міркувань, бо сам ворог не видавав інформації ні про характер пошкоджень обладнання заводів, ні про матеріальні збитки, ні тим більше – про те, яких зусиль їм коштувало щось там відновити. Власне, вони й зараз мовчать із цього приводу, але ось конторському джерелу таки урвався терпець, і воно сьогодні написало таке:

«Лише за останній тиждень було атаковано одразу кілька нафтопереробних заводів на території росії. На жаль, є серйозні пошкодження. Проблема атак на НПЗ не лише у скороченні обсягів переробки, а й у необхідності замінювати дороге обладнання.

Джерела не під запис зазначають, що за кілька років удари по об’єктах нафтопереробки, на жаль, стали повсякденністю. І захистити їх повністю не вдається. Збитки божевільні. І це при тому, що ніхто не рахує втрачену вигоду.

Запитання очевидне: це взагалі колись припиниться? Слід визнати, що противник просунувся в бік далекобійних дронів, і це логічний результат подій в умовах війни. Без протидії нам і далі виноситимуть НПЗ, що може призвести до довгострокових негативних наслідків. Аж до локального дефіциту пального. Потім не кажіть, що ми не попереджали».

Зауважимо: таке пише не якесь нейтральне і тим більше – опозиційне прутінському режиму джерело, а натуральний інструмент пропаганди кремля. Але тональність його вже можна оцінити як приречену.

(Далі буде)