Словом, після ідентифікації пройшлися по колишніх справах і, озираючись на минулі події, вже просто посміялися з якихось справді кумедних моментів. Тоді він перебував під вартою і не був моїм клієнтом, але мені треба було від нього отримати важливу інформацію, і тому мені довелося відвідати одне з сумних місць, де він на той час перебував. Я чудово пам’ятаю, що коли ще починав практикувати, старший товариш – єврей, який уже давно поїхав до Ізраїлю, дав кілька професійних порад. Одна з них стосувалася саме такої ситуації, яка склалася того разу. Він сказав, що якщо хочеш, щоб розмова була відвертою, – нагодуй арештанта чимось смачним. Ось цю трапезу ми і згадували. Тоді їжі було з надлишком, і більшу частину йому вдалося забрати з собою.
Ну, а розмова тоді склалася довгою та корисною. Те, що мені було потрібно, він розповів буквально відразу, побачивши «галявину», яку я приніс, а інші кілька годин він просто розповідав про своє життя і про те, як воно його кидало по різних місцях та подіях. Напевно, це нікому не цікаво, але там справді було що послухати, бо якби він не опинився у своїй канві злочинного світу, цей співрозмовник міг би зробити кар’єру, бо розумом Творець його явно не обділив, а в місцях не настільки віддалених він прочитав стільки книг, що багато хто за все життя не читав.
І ось після всього цього я поставив йому запитання про те, як він опинився на війні, на що він відповів арештантською: «Прийняли в ТЦК». За його словами, помер хтось із старих товаришів, і він їхав до нього на похорон, але на блок-посту – перевірка документів, яка закінчилася бусиком та поїздкою до ТЦК. За його словами, медкомісію він пройшов заочно, навіть не побачивши жодного медика. Зате коли приїхали до ТЦК, він упізнав одного з тих, чиє сьогодні свято, і зрозумів, що той його теж упізнав, бо привезли його в наручниках. Ну, а далі – його враження від того, що він там побачив.
Знову ж таки, з його слів, – відразу відібрали телефон і посадили «на підвал», де була вже така сама публіка, яка не вірить у те, що з нею сталося. Але через те що герой розповіді вже бачив і не таке, він там став качати права, і в результаті тих, хто був там, нагодували і видали постільні речі. Як виявилося, все там було, просто нічого цього не видавали навмисно, щоб посилити емоційний прес. Загалом, на його думку, все дуже схоже на КПЗ, тільки «шмон» там робити явно не вміють, і в нього залишився другий, маленький телефон, за допомогою якого він тримав зв’язок із волею і в результаті потрапив до підрозділу, де були його знайомі. І вже там усе виявилося нормально і по-людськи. За його словами, комбат не «крисив» общакові гроші, а на них закуповувалися потрібні ніштяки й забезпечувалася допомога тим, хто потрапив у скрутну ситуацію. У міру можливості, звісно. Але він виявився дуже задоволений тим, куди потрапив і, наскільки можна зрозуміти, сам задніх не пас.
Тут головне те, що йому не було потреби щось приховувати чи вигадувати, бо характер знайомства не передбачав нічого подібного. Але йому треба було рухатися далі, та й моя компанія вже підтяглася і чекала за сусіднім столиком, що співрозмовник одразу зрозумів. Ну, а перед тим як піти, він сказав про те, що ні він, ні багато інших не забудуть тих, чиє свято зараз начебто «відзначають», і після того як закінчиться війна, вони матимуть що сказати таким діячам віч-на-віч.
Ну, а від себе зауважу, що коли Буданов ішов із ГУР в ОПу, він дав розлоге інтерв’ю, в якому сказав, що мобілізацію провалили власними руками. Скажімо так, дуже багато з того, що було розвалено чи дискредитовано, курирував особисто товариш Єрмак, який обіцяв грудьми лягти на фронт. Але, як відомо, до фронту він не дійшов, а ТЦК не знають, де його знайти, щоб вручити повістку. Загалом очікувалося, що в роботі цієї системи відбудуться якісь кардинальні зміни, з новим поглядом на систему.
Наприклад, що буде скасовано систему порушень норм Конституції, де в одному місці написано, що всі рівні перед законом, а в іншому – що обов’язок захищати суверенітет і територіальну цілісність України поширюється на всіх. А це означає, що ніхто не має права визначати сорти українців та скасовувати цей обов’язок для клоунів, стендаперів, співаків ротом, спортсменів та шоуменів. У всьому світі склалася практика, згідно з якою звільняються від мобілізації ті, хто працює на оборонних підприємствах або тих, які забезпечують життєдіяльність країни. Жодні клоуни до цього переліку не можуть входити апріорі. Але зелень це зробила і тим самим – штовхнула першу кісточку доміно в цій підлій системі. Ось це і святкуємо?
Бля бред якийсь день ТЦК.
Стаття вийшла дуже суперечлива. Цілком згодний, що наша зелена влада питання мобілізації провалила повністю. Але звернемо увагу на суспільство – аншлага біля рекрутингових центрів не спостерігається. Того, що було в першій половині 2022 року зараз немає. А скількі бійців в сучасному пехотному взводі пан anti-colorados знає.
Згадаймо радянськи часи – тоді віськомати існували. На віськовій мові вони мали назву “органи місцевого військового управління”. За роки служби я знав про перехід офіцерів з військ до ціх органів за станом здоров’я (військові також хворіли, як і цивільні). Але мені не відомо про перехід офіцерів з військомату у війська. З військових ремонтних підприємств інколи переходили, таки випадки мені відомі.
З приводу розміщення мобілізованих (або призовників) на пунктах збору також доводилося спостерігати різні умови.
Обіцянки зустрітися після закінчення строкової служби з військоматчиками (або офіцерами учбового підрозділу) також чув в період з 1980 по 1989. Чому – знаєте.
Чим займається ТЦК і СП крім “бусіфікації” ви також знаєте. Що таке прибуття в ТЦК, відправлення команди з юридичної точки зору ви також знаєте.
Покі що ми маємо вибрану виборцями владу і саміх виборців. А хлопці в військах гинуть, отримують поранення, травмуються, хворіють….
> Ну, а від себе зауважу, що коли Буданов ішов із ГУР в ОПу, він дав розлоге інтерв’ю, в якому сказав, що мобілізацію провалили власними руками. Скажімо так, дуже багато з того, що було розвалено чи дискредитовано, курирував особисто товариш Єрмак,
Ну от, тепер Буданов посів місце Єрмака (вже 70 днів як). І що?
Головне питання, як на мене полягає в тому – ЧОМУ провалили мобілізацію..? А провалили її як раз тому (і дуже свідомо це зробили, ЗАДОВГО до повномасштабного вторгнення!), що базовий електорат ЗЕлені – це як раз та публіка, котра у 2019 році “нєвинасіма устала ат вайни (с)”, на якій начебто “наживался шакаладний барига (с)”, і котра чути не хотіла не те, що про мобілізацію, а взагалі про те, що Україна (нехай і обмежено) з 2014 року знаходиться в стані війни з РФ.
І от ЗЕлень, потураючи ницим інстинктам свого бидлоелекторату – провалила мобілізацію навіть не у 2019-му році, а ще під час передвиборчої президентської кампанії свого горе-кандидата (((. Коли ВСЕ, що було пов’язане з посиленням обороноздатності країни – висміювалось, спростовувалось, відмінялось та ліквідовувалось, вербально пов’язуючись виключно з небажанням “шакаладнава баригі (с)” “сайтісь гдє-та пасєрєдінє (с)” з путіним.
+++
мало того – принаймні серед моїх однолітків це поголовно та ж публіка, що до відміни строкової служби у ЗСУ 2008 року робила все можливе аж до жовтого квитка включно, щоби “армєйкі” уникнути. Цей факт став для мене чітким маркером – засцяв відслужити усього лишень півтора року усього за сотню-дві км від дому – людина ненадійна. Хлопці з проблемним здоров,ям, або ті, хто здобув вищу освіту і реально працював по спеціальності – статистична похибка.
Ключевой момент – у народа ненависть направлена именно на низовую лямку структуры ТЦК, тех кто непосредственно на улице. А ведь они в большинстве своём люди подневольные, что им приказано – то и выполняют. Скажет командир бить людей и силой затаскивать на приёмные пункты – будут исполнять. Да, не все, некоторая часть на откровенное преступление не пойдёт, но другие – пойдут. И возникает закономерный вопрос чья вина больше, исполнителей или того, кто отдал такой противоправный приказ. На мой взгляд ненавидеть и осуждать надо именно отдающих приказ, причём по всей цепочке до самого верха. Без приказа такого явления бы просто не было, ну кроме откровенного криминала с похищениями с целью выкупа.
Кого надо ненавидеть – путина или свинособак, которые бомбят украинские города выполняя его приказы?
> И возникает закономерный вопрос чья вина больше, исполнителей или того, кто отдал такой противоправный приказ.
Обох однаковою мірою. Ніхто не зобов’язаний виконувати злочинні накази. Якщо виконує — він цього хоче.
+++
патрулюючі групи ТЦК чітко відрізняються зовні – солдати в літах, непридатні до служби на ЛБЗ, або на відновленні після поранення – і нахабні квадратні мордовороти у брендовій формі, (мусарські стукачі, тітушки – ці й ці колишніми не бувають) плюс колишні мусора та інші приблатньонні – після повномасштабки миттю заповнили штат ДФТГ та переселилися звідти до ТЦК у повному складі.
У нашому місті свого часу військкоматівські офіцери без розголосу готували з резервістів, не задіяних у АТО-ООС групу в майбутнє ТРО – під конкретні задачі на об,єктах, місцевість ми прекрасно знали, набували злагодження у малих групах. Одного дня весняного дня 2020 року офіцер скликав нашу групу, оголосив що нарешті формується рота ТРО і в нас – причому мовчки заперечувально хитав головою – ротним командиром призначили колишнього міліціонера. “Ти туда нє хаді, однако…”
Вчора сусід 60+ вийшов сміття викинути, зупиняється тонований бус на євробляхах, вискакують двоє і тягнуть до буса, він їм “ви, що хлопці йо….сь?” Вони придивились, махнули рукою заскочили в бус і поїхали. Добре, що поки вони на подвір’я не залазять, бо і мене б потягнули.
Яка може бути повага до “тцкунів”? Вони зараз “вхопили Бога за бороду” косять бабло як перед смертю, як і вся зелена рванина
Коли на вулиці хапають чоловіків 60+ – це вирок не ТЦК, а нашрму суспільству.
Між іншим, у зелених АЦПшників і їхня «цифровізація» з Оберігом та Резервом+, що нею вони так хваляться, та їхніми службами підтримки, теж «працює» через сраку.
через сраку у кубі, як усе інше, роблене криворукими зелепнями