Простіше кажучи, пропаганда зміщує точку уваги та розповідає про те, що не має практичного значення для військової операції. Адже, зрештою, важливе не те, скільки ти потопив кораблів – 6 чи 60, а те, чи можна вільно пересуватися Перською затокою та Ормузькою протокою, чи ні. Якщо ні, то ти хоч 600 кораблів потопи, включаючи прогулянкові каяки, – на результат це ніяк не вплине. І чим більше налягають на ці цифри, тим сильніше все це схоже на дешевий цирк або ж гру на роялі відомим фрагментом організму.
З авіацією виходить ще цікавіше. Згідно зі звітами, її розбомбили повністю, хоча в Мережі вже було відео, що показує, як ракета успішно вражає малюнок літака на бетонці. Але справа не в цьому. Ще до початку цієї операції було сказано про те, що наявні у бородатих літаки не можуть виконувати атакувальних функцій і можуть застосовуватися тільки в структурі ППО, і не в прямому зіткненні з літаками Ізраїлю або США, а по БПЛА і в кращому випадку – по крилатих ракетах. Тож необхідність їх знищення була зумовлена виключно в плані ослаблення ППО бородатих.
Загалом такий підхід виглядає цілком логічно, і кому, як не нам, знати, чому це саме так. Але за аналогією з флотом, знищення авіації мало якось суттєво вплинути на зенітну ситуацію як загалом над Іраном, так і над окремими стратегічно важливими об’єктами бородатих. Але найрізноманітніші джерела, у тому числі й максимально об’єктивний ізраїльський оглядач військових тем Давид Шарм, вказують на значні втрати БПЛА як Ізраїлю, так і США. Причому часто йдеться про великі, високотехнологічні і відповідно – дорогі дрони-розвідники.
Зрозуміло, що літаків іранцям збити не вдавалося, але з одного боку, їхні зенітні засоби не здатні вражати літаки 5-го покоління й ті літальні апарати, які працюють на великих висотах, а от дрони – продовжують уражатись, і це означає, що базовий функціонал засобів ППО постраждав не значно. Тому розповіді про знищену авіацію та ППО – такі собі теми. Жодного суттєвого впливу це не мало на хід саме цих подій.
Ну, і звісно, ядерна програма. Як ми пам’ятаємо, минулого разу Штати використали 14 надмасивних конвенційних авіабомб GBU-57 для ураження підземної уранової збагачувальної фабрики рушників, що для всіх стало знаком спрямованості цієї військової операції. Цього разу нічого подібного не чути, хоча логіка підказує, що вже збагачений уран має набагато вищу цінність, ніж злегка перероблена сировина. А якщо так, то його точно зберігатимуть десь у тунелях, виконаних у твердих скельних породах. Але поки що нічого подібного не чути.
А, між іншим, це була ключова тема, через яку все й закрутилося. Скажімо так, зміна режиму була бажаною саме для того, щоб рушники відмовилися від ядерної програми та передали вже збагачений уран США. Заради цього Тромб уже погодився на те, що нехай режим залишається спадковим та авторитарним, але ядерну програму має бути закрито фізично. Але непрямі ознаки говорять про те, що американці навіть не знають, куди треба вдарити, щоб дістати цей самий уран.
Це свідчить про те, що попередню фазу операції було проведено абияк, і, напевно, тому, що ніхто не припускав, що справа дійде до бійки такого формату. І це не дивно, адже напередодні початку цієї операції Додік зауважив своїм помічникам: «Не розумію, чому вони не капітулюють». Він явно вважав, що лише демонстрацією сили вдасться вирішити питання швидко, без шуму і пилу. Мабуть, і військовим пояснювали, що загалом збройне протистояння – опція в цій ситуації, бо великий переговорник уміє вмовити будь-кого. І ось з’ясувалося, що військові плани просто не мали продовження, стикнувшись із цим варіантом.
(Далі буде)
Додік показує режим мислення пересічного ідіота. Хто йому сказав, що збагачений уран, вагою у півтони зберігається у одному місці? Так зберігають лише ідіоти, подібні Додіку, бажано під кроваттю, щоб не вкрали? Швидше за все його давно розподілили по кучках 50 кг і саме зараз збирають ядерний заряд, щоб зробити Додіку та бі бі подарунок до 1 квітня – Дня дурня. Ото радощів буде. Дії старого поца нагадують дії більшовиків та пуйла – ввязатися у бійку, а там видно буде Тегеран за три дні чи Вашингтон з Тель-Авівом за місяць. Якщо немає патронів не треба лізти в бійку, поб’ють.