Уперше опубліковано: 15.02.2022

Авторка перекладу: Світлана

Кілька років тому із джерел, близьких до інших джерел, ми отримали опис дикості, яку товариш путін запровадив у себе щодо особистої безпеки. Взагалі-то він і раніше не був відважним пацієнтом і в разі чого завжди мав варіант сховатися або змитися, але потім усе це набуло натужних і хворобливих форм, а простіше – стало параноєю. Те саме джерело пояснило і причину такого яскравого психічного відхилення: не є таємницею, що від початку свого правління путін почав вдаватися до послуг фахівців окультних практик.

І загалом тут не було нічого дивного, бо неосвічені люди, які отримали у своє розпорядження необмежений бюджет, завжди мають спрощене світосприйняття. Будь-які неприємності вони списують не на власні помилки чи некомпетентність, а на підступи темних сил або дії якихось ворогів, які володіють практиками типу «Пластилин конец» або «Шиндыр-мындыр-запупындыр». Ці хитромудрі пояснення – не що інше, як формула, відома з дитинства, коли дитина з розумним виглядом пояснює, що ось це все у штанці зробив Бабайка чи хтось іще, але не вона сама.

Визнати власні помилки чи некомпетентність може розумна і сильна духом людина, решта – намагаються перекласти відповідальність на когось іще. Але в цьому випадку все не так просто, бо перекласти провину нема на кого. З одного боку, це тому, що рішення приймав ти сам, а з іншого – якщо вдасться формалізувати відповідального, його треба притягнути до відповідальності, а якщо не притягаєш, то мимоволі вантажишся нею сам. Тому відповідальним має стати хтось таємний та злісний, «світовий уряд», наприклад, або ж злісні чаклуни.

Але невігластво – важка штука. Одного разу почавши рухатися в цьому напрямі, пацієнт усі свої неприємності починає адресувати цьому самому ворогу, який перебуває у глибокій тіні, і врешті-решт починає вірити в те, що сам собі придумав. А щойно він відчиняє ці двері, в них вламується шобла «фахівців», які вміють працювати на страхах. Згадаймо розводняк циганок, які розповідають про те, що на тобі – «порча».

Мені якось доводилося виганяти таку «порчу» копняками, і що характерно, поки «цілителька» летить за десяток сантиметрів над поверхнею землі, «порча» розходиться сама собою. Ну, а той, хто починає грати в ці ігри, підсідає на це до того моменту, поки в нього не закінчаться гроші та цінні речі, і тоді він нарешті прозріває, що його тупо розвели, а сам він – лох. Інша річ, коли бабла неміряно, а в руках така влада, що такого чаклуна, цілителя чи шамана можуть покришити на дрібні скибки просто на місці. Тоді цей процес затягується до маніакально-депресивних станів пацієнта.

І тут треба розуміти, що всі шамани, чаклуни та інші діячі вміло грають на страхах свого пацієнта, а це означає, що вони акуратно підживлюватимуть ці страхи якимось непрямим шляхом, наприклад – моторошними розповідями про «пікову даму», «чорного скорпіона» або труну на семи коліщатках. Тільки в такому випадку пацієнт відкритий для маніпуляцій і його можна акуратно доїти так, щоб він не помітив каверзи.

Але в будь-якому випадку такий пацієнт дедалі сильніше занурюється у глибини містичної дикості і зрештою втрачає зв’язок з об’єктивною реальністю. Звідси й путінські оргії з шаманами, а також заходи безпеки, які виходять не лише за рамки світового досвіду, а й здорового глузду. Ті самі баночки та коробочки, які возять за ним, щоб він ніде не залишив свою ДНК, – із тієї ж опери.

(Далі буде)