Черговий наліт

Сьогодні ворог завдав комбінований масований удар по території України і особливо сильно постраждав Харків. Коли надійшло повідомлення про те, що балістика влучила у під’їзд багатоповерхового будинку, одразу стало зрозуміло, що жертв там буде багато; останнє, що повідомлялося про їхню кількість — 9 осіб. Думаю, що коли завали будуть розібрані, їхня кількість може подвоїтися. Коли стає відомо про щось подібне, одразу ж виникає думка про москву і єдине питання: коли? Ну а поки відповіді на нього немає, спробуємо поглянути на цей наліт дещо з іншої точки зору, як це вже робилося протягом дня.

З одного боку, ворог повернувся до своєї традиційної парадигми — готувати масований удар саме на ніч із п’ятниці на суботу. Чому це так, думаю, не зможуть відповісти ні військові, ні політичні експерти, а ось психіатри, які практикують методи Зигмунда Фрейда — цілком. Швидше за все, цей феномен криється у збоченій свідомості прутіна, і не виключено, що саме в п’ятницю старші пацани образили його в підворітті так, що він запам’ятав це на все життя. Тому всім нормальним людям п’ятниця несе певне полегшення після робочого тижня, а фюрера вивертає навиворіт. У будь-якому разі, вони повернулися до колишнього ритму, і це вже очевидно.

Згідно з даними ПС, ворог знову використав велику кількість ракет, але їх набір виявився дещо незвичним і в чомусь показовим. Отже, ворог відстрілявся двома протикорабельними гіперзвуковими ракетами «Циркон», 11 балістичними ракетами «Іскандер-М» та 14 крилатими ракетами морського базування «Калібр». А як ми знаємо, останнім часом основою ракетної складової таких нальотів є крилаті ракети повітряного базування Х-101, але цього разу їх не було зовсім, хоча носії ракет — бомбардувальники Ту-95 та Ту-160 — здійснювали перельоти між базами Оленья та Енгельс.

До того ж самі удари мали дещо дивний характер. Судячи з останніх таких нальотів, ворог намагався пробити систему ППО Києва, щоб подарувати прутіну те, що він любить найбільше — щось охоплене вогнем або зруйноване в столиці України. Як пишуть самі лапті, він просто до гикавки хоче побачити не просто щось палаюче, а воно має бути впізнаваним і, бажано, символічним. Тому під час останніх масованих нальотів основна частина ракет летіла саме по столиці, а цього разу ми спостерігаємо іншу картину. Відстрілялися по Києву, Дніпру, Харкову та по дільницях залізниці на правобережній частині України.

У такому разі не дуже чітко проглядається основний задум саме цієї операції. Тим більше, що подібні речі ворог став практикувати регулярно з настанням холодів, щоб вивести з ладу енергетику на тлі морозів. Частково це йому вдалося, але кінцевої мети — хаосу — він так і не досяг. А зараз, коли холоди стрімко відступають, подібні зусилля і зовсім виглядають запізнілими. Але що, як мета була іншою? І тут слід знову повернутися до набору ракет, якими ворог відстрілявся цієї ночі, і зіставити їх із тими подіями, що відбулися протягом останніх десяти днів, принаймні з моменту попереднього масованого нальоту. Виходить цікава картина.

«Циркони» зазнали тяжкої втрати, оскільки по пусковому комплексу в районі Гвардійського жорстко прилетіло, і він наказав довго жити. Зрозуміло, що у ворога є не один такий комплекс, але все ж таки збитки виявилися дуже гучними. По заводу, що виробляє ракети «Іскандер», теж прилетіло жорстко і боляче. Ну а носії ракет «Калібр» у базі ВМФ Новоросійська перенесли просто ганебну атаку, і як мінімум два носії цих ракет були суттєво пошкоджені.

Якщо скласти все це разом, то можна зробити висновок, що лапті продемонстрували свою здатність завдавати ударів цими засобами ураження і переконати опонентів у тому, що втрати виявилися незначними. Адже вони завжди стверджують, що удари сил оборони України практично не завдають їм шкоди, а потім їхні ракетно-артилерійські арсенали запускають у стратосферу різні цікаві речі, а населення евакуюють з величезних площ, або резервуари не можуть загасити тижнями.

Загалом, саме цей удар дуже схожий на таку собі пропагандистську кампанію, спрямовану на підняття духу у власного воїнства — мовляв, не все так погано, ось дивіться самі. Принаймні, саме такий висновок напрошується після того, як ворог навіть похвалитися якимись досягненнями не зміг. Справді, влаштовувати героїзм із десятка чи більше мирних громадян у під’їзді багатоповерхівки було б перебором навіть для цих м’ясників. А це означає, що від початку цілі ставилися такими, що хвалитися ними не буде потреби.