Авторка перекладу: Світлана
ЕФЕКТ ЗВИКАННЯ
Просто зараз відбувається майстер-клас, який чітко показує те, як працює масова свідомість. Причому неважливо, де відбувається велика подія і хто в ній бере участь. Іде лише п’ятий день війни Ізраїлю та США в Ірані, а фокус уваги вже суттєво змістився від тієї точки, де вона була в перший день. Навіть ізраїльська та американська преса дають усе менше даних про події, що відбуваються в Ірані. І це при тому, що поки що не дуже зрозуміло, наскільки вдалося досягти стратегічних цілей, витративши на війну чималі кошти.
Звісно, Штати вже заявили про фактичну ліквідацію авіації та флоту Ірану та про ураження військових об’єктів, але питання про те, наскільки вдалося наблизитися до досягнення поставлених цілей, як було відкритим, так і залишається. Нагадаємо: Штати артикулювали кілька цілей, що стоять перед військовими під час війни в Ірані, а саме – ліквідацію ядерної програми, знищення ракетного виробництва, припинення фінансування терористичних організацій у регіоні та опціонально – заміну теократичного режиму на щось інше. І зараз можна помітити, як офіційний Вашингтон зміщує точку складання всієї картини.
Просто зараз ідуть розповіді про що завгодно, тільки не про поступ у досягненні цих цілей, з одного боку, а з іншого – громадська увага змістилася в бік цін на енергоносії, наприклад, і у стрічках новин знову пішли викладки про спорт, погоду та інші речі, які начебто зникли після початку операції. То це лише п’ять днів бійки, а у нас – п’ятий рік, і тому цей ефект звикання працює, як паровий каток. Але подія ця гучна і сумнівна з погляду як міжнародного права, так і законодавства США. Гадаю, Додіку ця «маленька переможна війна» ще вилізе боком, і тому його адміністрація докладає максимум зусиль для того, щоб дати прийнятну картинку подій, надаючи їм подоби величі.
НАПРЯМ ЗМІШЕННЯ УВАГИ
Так, Штати разом з Ізраїлем досягли повної переваги в повітрі й на морі. Але Іран ніколи не хизувався ні якоюсь серйозною авіацією, ні флотом. За великим рахунком, саме ці компоненти іранської військової машини не могли становити реальної загрози або бути чинником стримування. Авіаційний парк складався з вінтажних і навіть антикварних аеропланів, розбавлених кількома російськими літаками, які в реальних бойових умовах зарекомендували себе як відмінні мішені для сучасних засобів ураження, і не більше. Ну, а флот бородаті виконали так, що про це цілком можна розповідати або казки, або анекдоти. Зліпити з контейнеровозів чи танкерів бойові кораблі можна, лише вживаючи якісь дуже серйозні препарати. Не дивно, що все це вже лежить на дні. Але чи сильно це вплинуло на ситуацію?
Іран продовжує, хай і не так інтенсивно, як першого дня, обстрілювати ракетами і «Шахедами» сусідні країни і, звісно ж, Ізраїль. Так, значну частину пускових установок вдалося знищити, але продовження обстрілів тримає в напрузі весь регіон, що призвело до призупинення відвантаження ЗПГ і нафти. Плюс до того, щоб атакувати судна в Ормузькій протоці, Ірану не потрібен ні флот, ні літаки, бо самі обстріли відбуваються з берега. І взагалі тут доречно згадати хуситів, які обстрілами низької інтенсивності практично паралізували судноплавство в Червоному морі.
(Далі буде)
Сьогодні американці б’ють у литаври з приводу потоплення найбільшого військового корабля з часів другої світової війни – грізного контейнеровоза-дрононосця,який,виявляється міг носити вертольоти і навіть кораблі. Он як! А ви кажете! Які президенти -такі й перемоги.
Враховуючи те, що робить Україна морськими та повітряними дронами, та й що самі рушники роблять повітряними дронами (які, на відміну від Лютих та Файрпоінтів, навіть не вимагають наявності ЗПС), цей контейнеровоз був не такою вже й безневинною штукою. Хоча, звісно, його знищення не було якоюсь виключно складною задачею для такого гравця як США.