Ігри розуму (Частина 3)

Після того як ми позначили два основні принципи військової доктрини совка-рф про те, що будь-яка війна, яку вони розпочали, – правильна війна, і про те, що втрат немає чи майже немає, – рушимо далі.

У совково-російській воєнній міфології давно існує певний постулат про те, що зброя у них найпотужніша, техніка – найбільш невразлива, а технології обігнали всіх на десятки років, що робить продукцію оборонки такою, що не має аналогів взагалі ні в кого. Звісно, під глід чи благородніший напій такі заяви сприймаються дуже позитивно і патріотично. Зелений змій якось вдало розчиняє спогади про те, що Ізраїль ніколи не мав на озброєнні совкової зброї, а його противники – тільки й нею були озброєні. Проте Ізраїль не просто завжди перемагав противника, а громив від душі та під корінь. Якби не тиск міжнародної громадськості, то війни в Сирії зараз просто не було б, бо вона входила б у північну частину Ізраїлю і там було б тихо та спокійно, а люди жили б сито та гідно. Але вже – як є. Ізраїль туди не пішов, натомість влізла росія. Що характерно, в останніх великих зіткненнях ізраїльтян і фактично – совків, якими були екіпажі новітньої бойової техніки сирійських військ у Ліванській долині Бекаа, розгром останніх був просто епічним. Було розгромлено все новітнє озброєння, виготовлене в совку, і майже без втрат був ЦАХАЛ. Той самий фокус двічі повторився в Іраку і один раз – у Лівії. Совково-російська зброя показала себе як цінне джерело кольорових та чорних металів, але не більше. Тобто пряме зіткнення російсько-совкового озброєння з будь-яким сучасним західним закінчувалося одноманітно і прогнозовано.

Але легенду про незламну і страшну зброю, від якої НАТОвські військові зазнають шоку і впадають у паніку, треба підтримувати, і для цього використовуються досить прості трюки. Ще з совкових часів прийшли легенди про те, як американські «Фантоми» проносилися повз совкові судна, а потім раптом зникали. Виявилося, що недалеко спливла субмарина, яка розлякала американців. Напевно, такі байки чув багато хто. Якийсь час про це забули, але тепер це знову актуально, і російський зомбоящик смакує проліт російського Су-24 над есмінцем ВМС США USS Ross у Чорному морі або те, що російська субмарина спливла недалеко від кораблів охорони авіаносної ударної групи США. Це подається так, що американці не змогли побачити і нічого вдіяти ні проти літака, ні проти підводного човна. Ось, мовляв, якісь технології. Публіка звичним рухом зручніше вкладає локшину на вуха і наливає ще одну склянку за таку справу.

Але у всьому цьому натюрморті є кілька моментів, які повністю ліквідовують гордість, локшину і навіть найбільш браві розповіді. Справа в тому, що описаний вище інцидент із есмінцем USS Ross у Чорному морі цілком міг закінчитися інакше. Його озброєння, близько 100 ракет різного класу, система виявлення цілей та наведення озброєння, пов’язана з космічними супутниками і наземними станціями стеження, дозволяють йому самостійно прикінчити всю авіацію та флот, які окупант завіз до Криму. Причому йому не потрібно чекати прольоту Су-24 поряд із бортом. Усе це він може зробити з відстані 100–150 кілометрів навіть без візуального контакту. Про авіаносну групу взагалі нема мови. Її можливості сягають далеко за знищення окремого підводного човна, його місця базування, військ прикриття та командних пунктів, плюс до цього – всієї навколишньої інфраструктури. Але ніхто цього не робить.

Росіяни пояснюють це своїй публіці тим, що їх ніхто не зміг помітити, тому вони так змогли наблизитися. Тут ми згадаємо систему виявлення підводних човнів СОСУС. У той час, коли совки пишалися своїми зухвалими походами до берегів противника, їх пересування рутинно фіксувалися, і в разі чого адресно і швидко прилетіли б подарунки для підводників. Про цю систему стало відомо набагато пізніше, а до цього моменту совки бадьоро зображували з себе невидимок.

Тобто всі пересування фіксуються, і готовність відпрацювати ціль – постійна. Але ось яке запитання не можуть собі поставити росіяни: а якщо американці бачать і літак, і підводний човен, то що вони повинні зробити? За цією логікою, незбитий літак і непотоплена субмарина – ознака їхньої невидимості? Може, їх просто не сприймали як реальну загрозу, а просто як придурків? Той же Су-24 взагалі без озброєнь міг завдати шкоди тільки в режимі камікадзе. І це треба було збити? Якщо відповісти на це запитання, то решта стане на місце.

А тепер припустимо, що в подібному епізоді пілот чи командир субмарини справді зроблять щось, що може сприйматися як пряма та безпосередня загроза, і буде застосовано зброю на ураження. Через те що точність американської зброї суттєво вища за російську, то результат її застосування буде фатальним. Що після цього станеться? З великою часткою впевненості можна стверджувати – нічого! Машину спишуть, сім’ї льотчика чи екіпажу – виплатять компенсацію і забудуть. Таке було не раз і не два, і хто, як не російські військові, знають про подібні випадки.

Той самий збитий турками російський літак не став би скандалом взагалі. За неофіційними даними, турки збили ще два літаки, але тоді вони не зробили жодних заяв, і росіяни теж усе спустили на гальмах. Скандал стався тому, що все трапилося у світлу пору доби і кілька людей зняли відео інциденту. Ситуація вийшла з-під контролю.

Тобто росіяни гадки не мають, скільки вони втратили літаків та вертольотів у Сирії, вони навіть не здогадуються, скільки танків, БМП, БТР та БМД втрачено в Україні та Сирії. Тим більше вони не знають, які втрати особового складу військ рф убитими, пораненими і зниклими безвісти. Це і є результат застосування принципів «справедливої війни» і «прихованих втрат». А телевізор далі жене хвилі шовінізму, а публіка далі захлинається у шмарклях «патріотизму», а телевізор далі вправляє мізки, щоб стадо не бачило, що ж відбувається насправді.