Головною та основною метою путіна біля керма влади було особисте збагачення. Він відчув себе у своїй тарілці ще в Пітері, коли після падіння совка змішалося все в одну купу – менти, конторські, бандити, політики, співаки та гумористи. Вперше в нього стало щось виходити. Волею доль та підкилимних комбінацій його обрали на роль керованої маріонетки замість Єльцина, що здавав здоров’ям. Але рано чи пізно він зрозумів, що тепер його ніхто і ніщо не обмежує. Просто треба показати свою самостійність та рішучість, що й було зроблено в Чечні. Цим самим путін обрізав усі маріонеткові нитки і став сам собі режисер.
Він одразу почав перестановки біля всіх годівниць, призначаючи людей за принципом особистої відданості. Через кілька років він закінчив ротацію та зміг зосередитися на головній справі свого життя – збагаченні. У цей час друга війна в Затоці штовхнула вгору ціни на нафту, і вже за кілька місяців путін став доларовим мільярдером. Далі все пішло, як у казці про золоту антилопу. Доходи зростали такими темпами, що величезна кількість грошей стала проблемою, бо їх треба було десь зберігати.
Насправді це – не просте завдання. Великі гроші завжди залишають після себе слід. Майже неможливо зібрати мільярд доларів і не бути поміченим фінансовими органами США, що вони з успіхом і зробили. Але ось грошей стало настільки багато, що можна було просто йти на спокій і жити собі в задоволення. На піку «видобутку» путін став найбагатшим індивідом в історії людства. На свої гроші він міг би легко купити аж 25 справжніх, сучасних атомних авіаносців класу «Німіц», у Штатів їх всього десять, хоча міг би вдаритися в космос та організувати регулярні експедиції на Марс, подібні до американських, по два рейси за рік на найближчі сто років або по чотири рейси за рік упродовж 25 років.
Або ось іще приклад: він би міг оголосити в рф річну сієсту, щоб ніхто не працював, але отримував звичну заробітну плату, пенсії, допомоги тощо, літали б літаки, ходили б поїзди, тобто нічого не змінилося б. На це в нього вистачило б особистої калитки. Навіть якби він вирішив роздати всі свої гроші росіянам, то кожен від новонародженого і до старця отримав би майже дві тисячі доларів особисто від нацлідера.
Зрозуміло, що такі величезні гроші, які лежать у тіні, не можуть не становити інтересу для тих, хто про них знає. Набагато менші суми спричиняли не лише банальні вбивства, а й кровопролитні війни. В якийсь момент путін постав перед вибором: іти чи залишитися. Він вирішив зробити паузу, тимчасово посівши крісло прем’єра. Насправді він майже не випускав керма влади у країні й побачив те, що його потрясло до глибини блискучої лисини. Відвертий нездара і таврований лопух Медведєв поступово став збирати навколо себе людей, які всерйоз повірили у відхід путіна, а ось вони якраз і несли загрозу як самому путіну, так і його незліченному статку.
В цей період він зрозумів, що жадібність фраєра згубила. Штати йому ніколи не давали гарантій безпеки. Джордж Буш молодший особисто пояснив кредо Штатів і сказав, що його просто готові терпіти, якщо він не зариватиметься, і не більше. Нескладні заходи з промацування поточної позиції Штатів показали, що буде, якщо він піде з керівництва рф: його статком, який так бурхливо розрісся, відразу займуться нудні мужики в костюмах і краватках. Стало очевидно, що ось усі ці скуплені острови, палаци й замки, які організував Тимченко, або яхти й літаки, які були справою Абрамовича, не зможуть порадувати його стару лисину.
Саме тоді путін вирішив, що вийде із Кремля вперед ногами, як заповідали великі попередники. Ось цей анекдот, що він не вирішив для себе, чи братиме він участь у наступних виборах путіна, вже навіть не інтригує. З іншого боку, він не втрачає здоров’я на роботі, приділяючи їй максимум дві-три години на день, та й то не дуже зрозуміло, хто світиться в цей час – сам путін чи його двійники. Коротше кажучи, було вирішено триматися за крісло. Як виявилося, це була фатальна помилка. В такому ключі можна було б валяти дурня, тільки якщо ціни на нафту високі або навіть зростають. Уся робота зводилася до того, щоб підтримувати високу ціну та збільшувати збут нафти. Більше нічого не потрібно.
(Далі буде)