У будь-якому разі, лапті явно розраховують на те, що сама лише присутність фрегата і небажання європейських країн вступати в пряме військове протистояння, яке може призвести до відкритих бойових дій, допоможе їм вирішити проблему прикриття танкерів «тіньового флоту». І тут на сцену виходить універсальний солдат. Лапті самі зробили так, щоб Україна не мала жодної рефлексії щодо застосування сили проти російських військових активів, і це відбувається постійно як на фронті, так і в тилу ворога, але що найголовніше — удари завдаються і далеко від лінії фронту, зокрема в акваторіях дальніх морів.
І скажімо так, тільки Україна має великий досвід знищення великих військових кораблів за допомогою ракет та морських дронів. Навіть самі лапті такого досвіду не мають, оскільки у нас банально немає корабельного складу флоту. Тут ми не вдаватимемося до фантазій, але просто зазначимо, що наші військові вже не раз і не два атакували російські судна в Середземному морі, і плюс до того — вже завдавали удару по базі балтійського флоту в Кронштадті. Тож розрахунок на те, що ніхто не наважиться втопити «Касатонова» в Балтійському морі через страх війни, може просто не спрацювати.
АНГАРИ У західній пресі з’явилися повідомлення про те, що лапті будують ангари, які там назвали «дронопортами», на кордоні з країнами Балтії. У зв’язку з цим там розгорнулася кумедна дискусія про те, що б це могло означати. Особисто я чекав, поки хтось із європейських експертів не дійде до дна цієї склянки і не висуне версію про те, що з дронів лапті хочуть спостерігати за міграцією перелітних птахів і, можливо, досліджувати зміни циркуляції повітряних мас на тлі глобального потепління. Але поки цього ще ніхто не висловив, і я просто сподіваюся на те, що тут я не підказав фахівцям ще один напрямок дискусії.
А в цій ситуації програється все та ж містерія, що й із фрегатом, про який написано вище. Адже якщо ти тверезо і спокійно дивишся правді у вічі, то призначення цих «дронопортів» стає зрозумілим і беззаперечним. Але якщо на ситуацію дивитися саме так, то одразу виникає просте запитання: «Що з цим робити?» Ворог, безумовно, розуміє, що після першого масованого запуску дронів по країнах НАТО всі ці халабуди будуть уражені легко й невимушено. Але якщо він вибудовує ці сховища як одноразові, для того щоб один раз і потужно використати все це для першого удару, то зворотний удар по вже порожніх сховищах — марний за визначенням.
Звідси випливає все те ж питання про превентивний удар, який здатний зім’яти плани ворога. Адже він чітко розуміє способ мислення опонентів і впевнений у тому, що той не здатний на превентивні удари, оскільки боїться розв’язати бійку. Звідси випливає початкова перевага будь-якого військового конфлікту, коли агресор обирає місце і час бійки. Лапті впевнені, що цей елемент військового протистояння завжди буде в їхніх руках. І навпаки — превентивний удар позбавляє цієї переваги апріорі. Крім суто тактичних наслідків, такий удар має і стратегічні зміни всього малюнка конфлікту. Попереджувальний удар показує, що весь розрахунок на спосіб мислення і дій супротивника — неправильний і що війна матиме зовсім інший характер.
Адже нещодавно наші дрони вкотре вдарили по експортному порту в Усть-Лузі на балтійському узбережжі. Це означає, що добрі пташки пролетіли прямо над цими «дронопортами», або якщо не над ними, то зовсім поруч і принаймні пролетіли до цілі значно далі, ніж відстань до «дронопортів». Знову ж таки, не занурюватимуся у фантазії, але універсальний солдат і тут посміхається та хитро підморгує.
Далі буде