Авторка перекладу: Світлана
Сьогодні в мюнхенських готелях Bayerischer Hof і Rosewood Munich завершується 62-а конференція з безпеки MSC 2026. На конференцію прибули перші особи з 50 країн світу, не тільки з Європи, і за першими враженнями, це була справді конференція з безпеки, а не формат «Себе показати – на людей подивитися». Просто зараз світ переживає найсерйознішу кризу глобальної безпеки з часів Другої світової війни, і настав час зсувати акценти відповідно до ситуації, що змінилася.
А вона змінилася не тільки тому, що одна ядерна держава, яка дивним чином є постійним членом Радбезу ООН, розпочала серію загарбницьких воєн, а інша, така сама країна, готується розпочати таку серію, а й тому, що для такого перебігу подій склалися ідеальні умови. США як головна противага агресивним силам уже продемонстрували втрату колишньої ваги та рішучості, які й були основою міцної позиції Америки у світі. Сталося це з багатьох причин, і замість того щоб адекватно відреагувати на наслідки ослаблення своєї позиції, Вашингтон зараз навмисно і на критичних напрямах просто знищує свій авторитет.
Зрозуміло, що це пов’язано з тим, що мудрий американський народ обрав собі президентом пацієнта, який власною рукою руйнує основні силові елементи позицій США, практикуючи політику неоізоляціонізму. Ми кілька разів і дуже докладно писали про Доктрину Монро, яка стала основою ізоляційної зовнішньої політики США з середини 20-х років 19 століття і до 7 грудня 1941 року, і тому зараз просто немає сенсу знову занурюватися в цю тему, просто нагадаємо кілька ключових моментів цієї доктрини.
США визначили зоною своїх життєвих інтересів Північну та Південну Америку. Причому це був не просто географічний етюд, а вимушений захід, що став основою виживання держави. Буквально щойно закінчилося протистояння США з Великою Британією, в ході якого була фаза широкомасштабного вторгнення британських військ у США з гарячою фазою боїв на суші та холодною фазою жорсткої морської блокади, і за підсумками цієї війни було зроблено важливі висновки.
Так, у США усвідомили, що країна, яка має демократичну форму управління, завжди буде червоною ганчіркою для світових імперій, що являють собою монархії. Приклад Франції, яка спробувала переписати правила гри на Європейському континенті, був перед очима, і сумнівів у тому, що імперії спробують повернути їхню територію до складу своїх імперій, не було жодних.
Тому було прийнято рішення всілякими шляхами вичавлювати імперії, насамперед Британську, а потім – Іспанську, з Америки. Причому це був не прямий виклик, але Штати задекларували підтримку будь-яким антиколоніальним рухам, які спробують позбутися колоніального протекторату європейських імперій. На той момент це було величезне завдання, ресурсів на яке у Штатів майже не було, і тому в тій самій доктрині було закріплено й іншу парадигму: США повністю відмовлялися від втручання в будь-які події, які можуть відбуватися де завгодно, крім Америки, в тому числі і в Європі.
(Далі буде)