Авторка перекладу: Світлана
ЗАБУТА П’ЄСА ДЛЯ МЕХАНІЧНОГО БУРАТІНО
21 квітня, коли в Україні закінчилася епоха брехні, жадібності та бідності, населення України почуло обіцянку рубати руки корупціонерам з нової влади, а сам діяч, який і пообіцяв влаштувати кінець тієї самої епохи, поклавши руку на Євангеліє, поклявся піти у відставку, якщо його владу буде викрито. Щоправда, коли було дано цю гучну обіцянку, не було вказано місце, де кожен охочий може прийти і побачити, що роблять із руками корупціонерів, і власне – руки, які зазнали екзекуції. А сам надавач клятви одного разу збирався піти, але це було не з тієї причини, яку було заявлено, а з іншої – наприкінці лютого 2022 року.
І загалом тепер усім зрозуміло, що кожен із тих пунктів програми, яка так сподобалася публіці шість років тому, були брехнею. Ще тоді, коли малювалися передвиборчі плакати, ніхто з майбутньої влади навіть не думав робити щось із того, що було на них написано. І в принципі, тут усе просто. Перед виборами публіці треба розповідати те, що вона хоче чути, а не те, що ти збираєшся виконувати насправді. Той, хто голосував за зелень у 2019 році, просто зараз може зробити невеликий і зовсім простий експеримент, де об’єктом дослідження стане він сам.
Суть експерименту зводиться до того, щоб спробувати пригадати, як особисто він жив наприкінці 2018 – на початку 2019 років, та порівняти ці дві реальності, після чого поставити собі два прості запитання. Перше: чи це обіцяли йому ті, за кого він голосував, і друге: чи за це він віддав свій голос? Загалом ці два запитання начебто про одне й те саме, але тут є нюанс. Дуже багато нормальних людей, у тому числі й ми, попереджали, що всі ці передвиборні гасла, написані на зеленому тлі, – відверта брехня і що цього пацієнти не робитимуть жодного дня, прийшовши до влади.
Але голоси притомних людей потонули за зеленими вивісками з якоюсь явно нездоровою бадьорістю, яку показала більшість виборців, що прийшли для голосування. А, між іншим, картини того, що буде далі, плюс-мінус було анонсовано ще тоді, але в це тоді вірилося менше, ніж у зарплату вчителям у чотири тисячі доларів. Простіше кажучи, публіка тоді проголосувала за відвертих брехунів, за якими взагалі не було нічого, крім гарної брехні, але це спрацювало і працює не тільки в нас. Брехуни на чолі США підтверджують це ледь не щодня. Причому саме там брехня вийшла на небувалий рівень публічності, і якби комусь років 20 тому було запропоновано ткнути пальцем у карту світу для того, щоб показати, де таке може статися, то, напевно, в США ніколи б не влучили пальцем. Швидше за все, навіть поряд би вказати не було б на що. А тепер ні в кого немає сумніву в тому, де знаходиться найбільш публічно розкручений брехун.
СЦЕНА В КУРНИКУ
Тема брехунів при владі бездонна як за кількістю сцен, так і за широтою охоплення, і як це не дивно, буквально щойно в курнику було виконано ще одну таку сцену, де брехня виявляє себе в чистому, незайманому вигляді. Сюжет гідний того, щоб звернути на нього увагу. Тим більше що це стосується фундаменту курника, який не зовсім ще згнив. І що цікаво, просто зараз можна спостерігати за тим, як хвилі брехні вкривають цей лепрозорій з усією її очевидністю.
(Далі буде)