Справи повітряні (Частина 2)

Складається враження, що Сили оборони повертаються до практики щоденного викошування ворожої нафтової інфраструктури, бо вчора було завдано удару по Волгоградському НПЗ ворога. Тільки сьогодні ГШ ЗСУ дав офіційне підтвердження цього удару і повідомив про те, що пошкоджено основну установку первинного очищення нафти ЕЛОУ-АВТ-1, а також виведено з ладу елементи установки АВТ-3, плюс ударів завдано по інших компонентах підприємства. Справді, місцеві жителі нарахували 11 прильотів по заводу, і напевно, там викошували не тільки вже звичні установки первинного очищення нафти. І ось сьогодні прилетіло по наступному НПЗ. Тут ось що цікаве.

Попередня хвиля ударів здебільшого накривала НПЗ «Роснєфті». Напевно, в цьому був якийсь резон, який неможливо помітити збоку. Але згідно з даними за рік, саме «Роснєфть» втратила більшу частину переробних потужностей відносно інших нафтових компаній. І ось Волгоградський та Ухтинський НПЗ належать уже «Лукойлу». А як ми знаємо, він практично втратив свої закордонні активи і зосередився на внутрішньо з ресурсах – видобутку та переробці. Як ми бачимо, з переробкою тепер починаються серйозні проблеми.

ХИТРИЙ ЗАВОДИК

Цієї ж ночі Тамбовську область противника, відвідала велика зграя птахів, яка відзначилася на заводі «Прогрес», що входить до системи ВПК «Ростех». Наш Генштаб про це пише коротко та сухо:

«У н.п. Мічурінськ (Тамбовська область, рф) уражалось підприємство з виробництва високотехнологічного обладнання для авіаційних і ракетних систем — «Мічуринський завод Прогрес». Підприємство задіяне в забезпеченні армії рф».

Насправді заводик цей цікавий, і відкриті дані про його продукцію знайти не так уже й просто. Але можна не сумніватися в тому, що наша розвідка має повну інформацію щодо профілю продукції підприємства, і тому сьогодні йому приділили особливу увагу. Ну, а для розуміння того, яка жирна ціль опинилася під ударом, наведемо описи з двох джерел того, що там виробляється. Ось перший варіант:

«Офіційно та публічно відомо, що завод випускає:

• артилерійські боєприпаси (калібри не уточнюються у відкритих даних);
• елементи реактивних снарядів;
• комплектуючі для систем залпового вогню;
• піротехнічні вироби спеціального призначення;
• деталі підривачів та систем підриву (у загальних формулюваннях)».

А ось – другий, який більше відповідає короткій інформації, поданій ГШ ЗСУ:

«Завод випускає:

• Гіроскопічні прилади для стабілізації та керування (включаючи гіромотори, гіровузли, гіроелектродвигуни).
• Датчики кутової швидкості (наприклад, ДУСВЧ2-30АІ та аналогічні).
• Курсовказівники та автопілоти (елементи пілотажно-навігаційних систем).
• Блоки автоматизованих бортових систем управління (АБСУ) до автопілотів літальних апаратів.
• Датчики і трансформатори (наприклад, датчики МП-95 для випробувань та контролю систем ракет).
• Інші прецизійні гіроскопічні та навігаційні пристрої.

Ці компоненти використовуються в:

• Літаках та вертольотах (включаючи бойові Су та інші типи).
• Ракетних комплексах (у тому числі крилатих ракетах типу Х-101, Х-59М2/Х-59М2А та аналогічних).
• Системах наведення, управління та орієнтації ракетної та авіаційної техніки».

Як нескладно помітити, тут виробляються ключові компоненти високотехнологічних військових виробів, переважно – ракет. І якщо з якихось причин дістати завод, де складають кінцеві вироби, не є можливим або ж такий захід станом на зараз дістати надто вже затратно, то можна його позбавити комплектуючих, без яких доведеться зупиняти виробництво або замінювати все китайськими аналогами. А це – дає поживу для роздумів.

(Далі буде)