За останні роки в «курнику» відродили кумедну традицію — писати доноси на все, що рухається. Особлива увага приділяється відповідальним повідомленням про рідних, близьких, друзів і знайомих або просто співробітників чи товаришів по службі. І не те, щоб довелося щось там стимулювати чи змушувати, ні — це виявилося абсолютно зайвим. Просто влада дозволила робити це повсюдно і від душі.
Загалом, термін «від душі» тут доречний як ніякий інший. Адже коли хтось розмірковує про «загадкову російську душу», то напевно, має на увазі не лише описаного Достоєвським Раскольникова з добре нагостреною сокирою за спиною при милій усмішці на добрій фізіономії, а й природну тягу до стукацтва. Мені, наприклад, під час служби в радянській армії довелося на власному досвіді дізнатися сенс короткої приказки «москвАчі — стукачі». Ця приказка існувала задовго до мене, а мені довелося спостерігати її у всій красі та в будь-яких проявах. Старий прапорщик із нашим прізвищем давав настанову: якщо вони ще не застукали, значить стукають прямо зараз, просто ти про це ще не знаєш.
З іншого боку, сам їхній цар заклав фундамент своєї майбутньої кар’єри саме стукацтвом. Люди, які знали його в молодості, кажуть, що Вова був хлопчиком тупеньким, але злопам’ятним і жадібним, і, випадково ставши студентом юрфаку ленінградського університету, ніколи б не пережив навіть першої сесії; він додибав до випуску просто тому, що був штатним стукачем КДБ. Щоправда, таємним агентом він був так собі, оскільки всі знали, що він пише доноси товаришу майору. Але студенти на потоці були не простими, а дітьми заможних чи високопоставлених батьків, і тому всі знали, яку дистанцію треба тримати від Вови, щоб не мати проблем.
Загалом, епістолярний жанр таємного характеру завжди там був розвинений дуже добре, і практично всі письменники, які увійшли до старих радянських підручників літератури, були стукачами — чи то для царської охранки, чи то для НКВС або КДБ. Йосип Віссаріонович теж умів правильно написати про товаришів, тому так легко і проходив тюрми та заслання. Але все це може виявитися анахронізмом і відійти в минуле. Нові часи несуть нові можливості, і такі впроваджуються і в цю галузь діяльності.
Так, замість правовірного стукача затребуванішою стає маленька коробочка, а точніше — її хитрий вміст, здатний безпристрасно і невпинно збирати відомості про все, що відбувається поруч із нею. Звичайно ж, ідеться про смартфон зі встановленою на ньому системою комплексного стеження «Max». Буквально сьогодні в їхньому сегменті мережі з’явилися нові дані про те, яким стане життя «лаптів» буквально протягом цього року. Так, пацієнт їхньої держдупи розповів про те, що дана програма стане важливим елементом ведення воєн, як поточних, так і майбутніх. При цьому вона буде спеціально навчена дуже специфічним трюкам, про які костоломи сталінського Гестапо навіть мріяти не могли.
(Далі буде)