Із серії «Проти ночі»
Авторка перекладу: Світлана
Просто зараз із Китаю йде суперечлива інформація за інформаційної ж блокади. Якщо зібрати все це разом і застосувати до цього правило свердлика, то в результаті вийде дещо, висловлене відомим дослідником державної системи і водночас істориком Публієм Корнелієм Тацитом. Він якось сказав, оцінюючи таку ситуацію: «Пацієнт швидше мертвий, ніж живий». І справді, з Китаю назовні прориваються відео, на яких зображено колони техніки та піших військ, що рухаються в бік Пекіна. Принаймні, так сказано в анотаціях до фото й відео такого плану.
Звідси виникає просте запитання: куди йдуть усі ці військові? Начебто урочистості не намічалися і тому – парад не замовляли, та й на вигляд техніка й піхота не такі, що йдуть на парад. А як відомо, такі картинки можуть з’явитися, лише якщо намічалися урочистості або арешти. Словом, вибір тут невеликий, і в такому разі можна припустити, що все це робиться для того, щоб провести арешти. Але й тут ясності немає.
Гаразд, припустімо, що відбуватимуться арешти, тоді виникає запитання: кого будуть арештовувати? Логіка підказує, що якщо за кілька останніх днів було заарештовано буквально всіх високопоставлених керівників НВАК, то, напевно, арешти повинні спуститися нижче, до їхніх заступників, і так далі. Але якщо для арештів таких видатних військових не залучалися війська, то їхніх заступників взагалі нема потреби арештовувати за допомогою великих з’єднань НВАК.
Як уже раніше було сказано, пресі було повідомлено про те, що всіх військових заарештовано за корупцію. Але після перегляду пабліків, де спілкуються китайці, складається враження, що там усі чудово знають про «свічковий заводик» самого Сі, а тому з нього такий самий борець із корупцією, як і Зе. Тобто ні для кого не таємниця, що Сі сам загруз у корупції вище примружених очей, і тому розпочинати антикорупційну війну з найвищим генералітетом під цим приводом – безглуздо. Очевидно, що йдеться про змову та спробу військового перевороту.
Але й тут повної ясності як не було, так і немає. Війська, що йдуть на Пекін, можуть бути як «про», так і «контра» змовників. Насправді армія вже не раз втручалася у внутрішньоелітні конфлікти в період після смерті Мао. Так було у 1976 році, під час сварки за спадкову справу Великого Кормчого та епопеї, яка увійшла в історію під назвою «Банда чотирьох». Тоді армія стала арбітром і силою, що забезпечила усунення одного з угруповань протистояння та, відповідно, прикрила арешти осіб, що належали до цього угруповання.
Черговий розкол партійних еліт виник у 1989 році, і все це вилилося в масові протести, які отримали свою назву за ім’ям площі, де відбулося протистояння, – Тяньаньмень. Тоді армія придушила протести, хоч і з великим невдоволенням та явними сумнівами в тому, що вона робила.
Наступне потрясіння, викликане розколом еліт, виникло у 2012 році, і в тому випадку армія виступила на боці центральної влади, на відміну від силовиків, які зайняли протилежний бік. Але щоразу армія була такою собі «третьою силою», яка виступала на боці однієї зі сторін конфлікту. Тепер ситуація виглядає інакше і насправді – незвично для комуністичного Китаю.
Схоже на те, що армія сама стала стороною конфлікту, виступивши проти центральної влади на боці змовників. Тобто тут знову є розкол еліт, але в цьому розколі найвище армійське керівництво зайняло активну позицію. Місцеві пабліки пишуть про те, що в ряді гарнізонів по всьому Китаю було опубліковано заклики до армії тимчасово взяти владу у свої руки і було формалізовано заклик до Сі самостійно скласти свої повноваження й піти з влади.
При цьому було сказано, що партійне керівництво загрузло в корупції і вже не може діяти на користь Китаю. Очевидно, що заарештовані генерали мали високий авторитет у військах, і тому не можна виключати можливості того, що ті рухаються до Пекіна, щоб звільнити генералів та усунути від влади Сі та його найближчих прихильників. Але не можна виключати й те, що в самому Пекіні частини піднялися на заколот, бо були підготовлені до нього, а з інших округів війська підтягуються, щоб нейтралізувати заколотників. Як би там не було, але те, що центральна влада блокувала інформаційні канали, свідчить про серйозність ситуації. Ну, а все разом говорить про те, що надовго ця інформаційна пауза не затягнеться і незабаром усе з’ясується.
Не біда: Чубчик всіх помирить!
Історія срср і рф також має приклади активного протистояння армії і правителя і використання армії проти народів тимиж правителями. Навет за часів сталіна.
Левко Дурко з аналогічного приводу співав: “…Переполох, ох, ох! Бобік здох!”
Хінська армія йде не на Бейжін, а в напрямку його, а потім далі на Далекій Схід, повертати своє? (версія)