Якщо такі удари не завдаються, то існують обмеження невидимі і неочевидні, бо переважна більшість українців спеціально приготували щось добротне зі спиртного, що випити хоча б 100 грамів, коли москва відчує на собі хоча б тисячну частину того, що за чотири роки, з самого першого ранку широкомасштабного вторгнення, на собі відчув Київ. Але це – лірика, а практична складова аспекту виглядає так.
Усі саме серйозні потрясіння, які пережив курник, завжди траплялися у столиці. Просто зараз там виник потужний прошарок бізнес-еліт, які сигналізують прутіну про те, що він загрався у війнушку і вона вже не те що дорого коштує, а веде до розорення країни. А на це звідти відповідають, що це все тому, що ви нестаранно молитеся. Тобто прутін вирубав комунікацію навіть із тим прошарком населення курника, який був його вірною опорою і головне – буфером перед черню.
Звісно, можна з упевненістю говорити про те, що крім посилання сигналів різними частинами фюзеляжу, ця публіка більше ні на що не здатна, і це справді так. Але купці завжди були інертні, зате їхня підтримка тих, хто може здійснити палацовий переворот або щось подібне, завжди була вирішальною. Без такої підтримки навряд чи хтось наважився б на такі вправи. І ось зараз купці сигналізують нагору, але так, щоб це було чути будь-кому, хто може наважитися.
І між іншим, є об’єктивний показник того, як можна отримати собі військовий переворот, попри начебто позитивну ситуацію для чоботів і кашкетів. Справа в тому, що якщо йде потужний перекіс фінансування в бік воєнщини, то рано чи пізно там зрозуміють, що насправді центр влади вже змістився в її бік і можна або проґавити таку можливість, або скористатися нею. Згадаймо, як саме такий розклад призвів до чисток в армії 1937 року. Тоді не могла виникнути змичка військових із купцями, бо тих пустили в розхід набагато раніше, але явно намітилася змичка з НКВС. Саме тоді й полетіли голови і тих, і інших.
Тут ми не станемо занурюватися в суміжну тему, тим більше що ми її вже кілька разів досить докладно викладали, але просто згадаймо, як військові не прибрали владу до рук після смерті Сталіна. Тоді Жуков якраз і показав свій «залізний характер». Зірки стояли так, що йому варто було лише підставити руки, і влада впала б у них просто і без зусиль, але він на це не наважився. Згадаймо про те, як найвеличніший змістив Залужного. Вже не знаю, наскільки він був готовий взяти владу у свої руки, але якби наважився, то його підтримали б усі, бо зелене злодійство дістало всіх.
Зрештою, можна подивитися на те, що виконує Сі Цзіньпін. Він усунув та/або заарештував буквально все військове керівництво країни. Звинувачення стандартні – корупція. Але корупція верхівки КПК – не секрет взагалі ні для кого, і якщо там починати садити саме за це, то все партійне керівництво на чолі із самим Сі вже має бути у в’язниці. Його сімейка непогано гріє руки на будівельних контрактах, і це добре знають у самому Китаї. Але останнім часом курс на мілітаризацію країни привів до посилення впливу військових, і вони почали акуратно вибудовувати схеми вилучення влади у зажертого «кормчого», і Сі завдав удару на випередження.
У що там все виллється – побачимо, але факт залишається фактом: зі стабільністю всередині верхівки влади – покінчено. Всім тепер зрозуміло, що Сі готовий кинути у вогонь будь-кого, кого запідозрить у відсутності лояльності. А з урахуванням того що найвищі військові чини дуже довгий час були недоторканними бонзами, то тепер кожен розуміє, що він сам уже стоїть у черзі на репресії. В такій ситуації вже може статися будь-що, адже видно, що фараон остаточно звихнувся на владі.
(Далі буде)
Вполне возможно что чистки Си – это подготовка почвы для атаки по Тайваню. Подобные людоедские приказы, несущие за собой сотни тысяч, а то и миллионы жертв могут выполнять далеко не все военначальники, совесть всётаки у некоторых имеется, потому требуются зачистки подобных дабы всё прошло без эксцессов. Что мы и наблюдаем.