Риторичне питання (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

ПРОЛОГ

Пропоноване до розгляду питання може здатися наївним чи навіть дурнуватим, принаймні – риторичним, але все ж таки, якщо спробувати подивитися на вузол проблем, які стоять за ним, то виявиться, що очевидна відповідь – це лише мої або твої припущення-версії. Плюс до того, це питання хоч раз ставив собі будь-який українець і часто сам собі давав поспішну й ангажовану відповідь. Тим часом точна відповідь на нього, яку я дати не можу просто через відсутність мінімального обсягу даних, пояснить багато з того, що відбувається на фронті, в тилу й на міжнародному рівні нашої війни. В будь-якому випадку, аналіз доступних аргументів, необхідних для формулювання відповіді на це питання, не буде зайвим.

***

МОСКВА, НЕ СПИШ?

Отже, ворожий сегмент Мережі вже кілька місяців поспіль видає промови мера москви Собяніна, який ледь не в істеричному тоні вимагає посилити столичну ППО перед загрозою неминучого масованого удару ЗСУ. Скажімо так, статус цього діяча не можна порівнювати з таким у мерів будь-якого іншого міста курника. І це не тільки тому, що москва – столиця, а й тому, що сам Собянін дійшов до свого нинішнього посту якраз тими коридорами, якими ходять особи, особливо наближені до імператора.

Тобто під час свого сходження на пост глави найбагатшого міста курника Собянін обзавівся масою корисних зв’язків, і тому у плані володіння якоюсь важливою інформацією його не можна порівнювати з колегами із Санкт-Ленінграда чи Дуже Нижнього Новгорода, наприклад. Звідси випливає, що циклічні гучні заяви, які він робив і продовжує робити, – це аж ніяк не плід його запаленої фантазії, а реакція на інформацію, яку він має. При цьому інформація в нього максимально якісна та отримана з першоджерел. Скажімо так, все військово-політичне керівництво живе і працює в москві, а тому так чи інакше контактує з мером та його людьми.

Просто для порівняння наведемо власні спостереження про те, що за пару днів до двох останніх масованих ударів, які зумовили блекаут у Києві, різними каналами інформація дійшла не лише до Кличка, який запропонував тимчасово виїхати зі столиці всім, хто може, а й до простих представників сфери послуг, які обслуговують обізнаних людей. Принаймні, ввечері напередодні ударів про це знали буквально всі, хто має такі канали надходження інформації. Сарафанне радіо працює й там, ну, а мер такого калібру, безумовно, знає багато чого. Мабуть, уявляючи масштаб загрози, він намагався уявити наслідки такого удару та можливості міста з ліквідації цих наслідків.

Скажімо так, відповідні служби України, в тому числі й Києва, вже мають великий досвід роботи в таких ситуаціях і напрацювали власні методи та прийоми, які допомагають у рази прискорювати процеси ліквідації аварій, спричинених ударами повітряних засобів ураження. Підозрюю, що такого досвіду станом на сьогодні немає ні в кого у світі, в тому числі і в москві. Розуміючи все це, Собянін іде на крок уперед і уявляє, як виглядатиме ліквідація потужного нальоту в москві, і це його не тішить, бо його зроблять крайнім.

(Далі буде)