Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

Просто зараз у Польщі починається процес, який загалом має стати прикладом і для нас. А суть його зводиться до того, що група профільних фахівців розпочала роботи з обґрунтування розміру збитків, завданих окупацією частини Польщі збройними силами СРСР під час Другої світової війни. Процес цей важливий з різних точок зору, і головне тут у тому, що йде формалізація справжньої ролі СРСР у війні. Адже населення «можемо повторити» звикло міркувати про «вітчизняну війну», але робить здивовані очі щоразу, коли доходить до дій совка саме до 22 червня 1941 року, а там він вів серію агресивних, загарбницьких воєн і силових анексій.

Починаючи з 17 вересня 1939 року, совок силами своєї армії окупував частину Польщі, про що там зараз ідеться. Після місячного перепочинку він напав на Фінляндію, і побачивши, що Зимова війна – не зовсім те, що йому хотілося б, на літню кампанію намітив війни проти Естонії, Латвії та Литви, а також Румунії. Країни Балтії вдалося захопити лише загрозою застосування сили, як і частину Румунії, але розвинути успіх саме в Румунії не вдалося, бо Гітлер повідомив Сталіну про те, що Німеччина буде змушена втрутитися у бійку з двох причин.

Перша – Румунія чітко входила в зону впливу Німеччини згідно з пактом Молотова – Ріббентропа, і совок не повинен був рухатися в цьому напрямі. Друга – Німеччина мала союзницькі зобов’язання перед Румунією, і через те що румунська армія була готова силою захищати свою територію, Вермахт був просто зобов’язаний втрутитися. І подальше просування червоних армійців у Румунію зупинилося тільки тому, що Франція несподівано швидко капітулювала і все ударне угруповання військ Рейху за місяць-півтора могло опинитися в Румунії, а судячи з усього, румуни змогли б протриматися до цього моменту. Тому совок на певний час задовольнився лише невеликим територіальним надбанням. У свою чергу, Гітлер запевнив маршала Антонеску в тому, що не довше ніж через рік Румунія не тільки поверне втрачені території, а й отримає компенсацію частиною території совка. Саме в цей момент фюрер наказав розпочати планування операції «Барбаросса», яка до жовтня була готова у своїх загальних рисах. Але повернімося до Польщі.

Директор польського Інституту оцінки військових втрат імені Яна Карського Бартош Гондек нещодавно дав пояснення для преси, що група з восьми співробітників інституту з 2021 року веде роботи зі створення методики підрахунку збитків, завданих саме совковою окупацією, і, власне, здійснення такого підрахунку. За його словами, вже наявні методики підрахунку збитків легко застосовуються до окупації Німеччиною, і їх уже обчислено і підраховано: збитки становлять 6 трлн 220 млрд злотих (приблизно $1,4 трлн). Але німецька окупація тривала з осені 1939 до весни 1945 років, а ось совкова окупація розтяглася на десятиліття, і тому навіть сама методика підрахунку збитків вимагала суттєвого доопрацювання. Поставлене завдання складніше, ніж оцінка втрат від німецької окупації, бо «за десятиліття присутності та впливу СРСР у Польщі значну частину документації було знищено, сфальшовано або навмисно приховано», сказав Гондек. Крім того, польським дослідникам фактично закрито доступ до архівів рф та Білорусі, наголосив він. 

(Далі буде)

2 коментар до “Польський досвід (Частина 1)”
  1. “Просто зараз у Польщі починається процес…” – це свдчить про те, що крах параші починають розглядати серйозно, і готуються роздерти лапті на найменші клапті

    1. Польща й щодо додаткових компенсацій від Німеччини час від часу питання підіймає. Це свідчить, що починають розглядати серйозно крах Німеччини, чи що?

Коментарі закриті.