Авторка перекладу: Світлана
Коли на вулиці було ще темно, але світло ще було, в нашому сегменті Мережі з’явилися повідомлення про те, що НАБУ і САП проводять невідкладні слідчі дії у формі обшуку та вручають підозру у скуповуванні голосів депутатів ВР умовному депутату «Ю». Якщо хтось натрапив на те ж саме повідомлення і подумав, що «Ю» – це еталон депутатської краси Юзік, то може привітати себе в тому, що він має гумор та оптимізм. Трохи згодом ситуація прояснилася, і буква «Ю» перетворилася на слово «Юля». Так-так, саме Юля Качанівська-Тимошенко, зовсім не Юзік.
Між іншим, широкофюзеляжний Юзік вийшов із чату, і його взагалі не чути. Можливо він вирушив до батальйону «95-й квартал» для того, щоб своєю вагою та авторитетом посилити «гумористичний контрнаступ», як вони писали на своїх афішах кілька років тому. І порівняння поточних заходів із Юзиком наводить на роздуми про те, що слідчі органи обирають методи роботи нетрадиційної орієнтації, бо треба робити так, щоб злочинці не звикли до почерку їхньої роботи.
Справді, коли інформація про розслідування справи з підкупом депутатів групи Юзіка вийшла в ефір, то всім розповіли про те, хто саме продавав свої голоси, але про те, хто їм платив, нічого сказано не було. Усі давно і добре знають, хто є скупником голосів у Раді. І заради справедливості тут треба зазначити, що найголовнішим таким діячем був зовсім не Юзік. Цей діяч і зараз усміхається і навіть їздить у закордонні відрядження за рахунок бюджету. Нещодавно він катався до Парижа на шопінг, видаючи це за якусь нестерпно потрібну роботу.
Але тут важливе те, що в тому епізоді було названо продавців голосів, а покупець залишився в тіні, і швидше за все, ця тінь у нього вже за кордоном України. А ось сьогодні все відбувається з точністю до навпаки. Названо ім’я покупниці голосів, але не вказано, чиї саме голоси вона купувала. Втім, у наступних роз’ясненнях сказано, що скуповування голосів здійснювалося за ухвалення певних рішень. Як ми знаємо, для ухвалення рішення ВР треба отримати 226 голосів, і зрозуміло, що найчисленніший донор голосів – фракція «Слуга народу». Без її голосів не може бути ухвалено жодне рішення ВР, і тому, навіть не маючи конкретних даних, можна висунути досить міцну версію того, де баба Юля купувала голоси.
На користь цієї версії якраз і каже формат розкриття інформації. Адже якщо сказати про те, що знову купували слуг, то виникне просте запитання: що вони взагалі роблять у Раді, окрім продажу своїх голосів? А судячи з того, що сторонній покупець уже безпосередньо, а не через «лейтенантів», купує їхні голоси, то замість фракції СН виникає щось на зразок барахолки, де публіка продає все, що можуть купити, і всім, хто може заплатити. І якщо вже тут пішла гра абревіатур, то після закінчення цілої каденції зеленої фракції в парламенті вона показала себе повністю і остаточно, а тому закономірно скоригувати її назву відповідно до її реальних форм і змісту.
(Далі буде)
Кого завжди тисне влада? Того,кого боїться,хто може відсунути її від корита. Зєля і його банда відчуває свій скорий кабздець і всіма силами відтягує його прихід. Хоча з урахуванням наїзду з боку саме НАБУ,можна припустити,що саме з боку Тимошенко є спротив планам американської адміністрації. З цього “звинувачення” вийде пшик. Юлька й не таких бачила,і до речі за кордон при Януковичі не втекла,хоча були всі можливості. Кучма на неї наїзжав,Ющенко наїзжав ,Янукович наїзжав і де вони всі? Отож.
Цікаво, де 226 голосів, а де Юлія Тимошенко?.. Чи зелень вже зовсім розпустилася, і не слухає, які доручення від Зеленського передає Арахамія? Більше схоже, що Тимошенко, спираючись на свій багатий досвід, запропонувала зелені послугу докупівлі голосів, яких для чогось бракувало, і вони взяли її підрядницею.