Несподівана розгадка (Частина 3)

Перш ніж перейти до цієї третьої події, ще раз зазначимо, що коли аналітики стверджували, що субмарина стоїть без реакторів, вони висловлювали сумніви в тому, що Північна Корея освоїла виробництво саме таких реакторів, які можуть бути силовою установкою для підводного човна. Адже там є безліч вимог щодо компактності, продуктивності та надійності, чого провідні ядерні держави домагалися довгі десятиліття. Тож сам корпус човна побудувати не проблема, а в тому, що чучхеїсти змогли побудувати свої реактори вже зрілої ітерації, – були сумніви.

А тепер згадаймо, як біля берегів Іспанії було потоплено вантажне судно Рособоронекспорту Ursa Major. По-гарячому було сказано, що судно затонуло 23–24 грудня 2024 року за 60 миль від Картахени після серії з трьох вибухів у районі машинного відділення. Що там вибухнуло, ніхто сказати не міг, але поки воно приймало на борт воду, до місця події підтягнувся російський військовий корабель «Іван Грен» і попередив навколишні судна про те, щоб ті не наближалися до суховантажного судна, яке зазнало аварії. Він перебував на місці доти, доки Ursa Major не зник під водою.

Згідно з офіційними даними, які надав власник судна, Ursa Major прямував курсом із Санкт-Ленінграда до Владивостока. Вантажем на судні, згідно з офіційними даними, були:

• Два мобільні портові крани Liebherr (вагою близько 380 тонн кожен).
• Дві масивні люкові кришки (вагою по 45 тонн) для реакторного відсіку атомного криголама проєкту 10510 «Лідер» (криголам «Росія»), який будувався.
• Близько 130 контейнерів (офіційно заявлених як порожні або такі, що містять запчастини).

Зазначимо, що в разі коли судно перевозить небезпечні або військові вантажі, це декларується одразу, бо у певних місцях по курсу можуть бути обмеження саме для таких вантажів, а крім того, місцева морська влада вживає певних заходів на випадок аварійної ситуації з таким судном. Але нічого подібного заявлено не було, і тому, коли біля суховантажу, який тонув, опинився російський військовий корабель та оголосив закриту зону в цьому місці, відразу ж виникли підозри в тому, що насправді вантажем було щось інше, не задеклароване належним чином.

З урахуванням того що подібні речі у лаптів стали практикою і взагалі просто зараз вони мають величезний «тіньовий флот» танкерів, то підробка морських документів там стала чимось звичним, на кшталт маячні прутіна чи порожньої баночки з-під настоянки глоду. Словом, із того, як поводився екіпаж Ursa Major і особливо – що виконував військовий корабель, а потім – і судно-шпигун «Янтар», яке досить довго було над місцем, де на глибині 2500 метрів упокоївся Ursa, стало зрозуміло, що везли не те, що задекларовано, і не у Владивосток.

І ось буквально щойно іспанське видання La Verdad опублікувало дані розслідування, проведеного іспанською владою. Треба зауважити, що бачачи гарячкову метушню, яку розгорнули лапті з моменту затоплення судна, іспанці не поспішали, тому що було ясно, що справа там нечиста, а от наскільки – незрозуміло. Очевидно, що військовий корабель не давав стороннім дістатися до судна і роздивитися його вміст, а судно-шпигун, маючи глибоководний апарат, явно замітало якісь сліди.

(Далі буде)