Мовчання курника

Сьогодні ворожа преса продемонструвала несподівано потужний «держак», а саме — тримає удар такої сили, який можна витерпіти, лише міцно взявшись за руки, щоб не впасти. Йдеться про те, що жодне ЗМІ чи ТГ-канал у курнику, принаймні з тих, за якими ми постійно спостерігаємо, жодним словом не прохопилося про те, що еталонна марка нафти сьогодні пірнула під рівень 60 доларів за барель, а з урахуванням усіх знижок та інших втрат, нафта російська — пірнула під рівень 40 доларів.

Здавалося б, це — біржові коливання цін, вони то накочуються, то відкочуються, і тому мовчання лаптів — не показник. Але тут важливі тенденції. Коли ціна росте, то в інформаційному просторі курника одразу спливають цілі грона «експертів», які починають міркувати про те, що все налагоджується і скоро у всіх заколоситься в гаманцях. Причому, роблять вони це аргументовано, а деякі навіть наводять відповідні формули. Але ось коли маятник стрімко пішов в інший бік, ті самі експерти прикинулися листочками чи кучугурами, принаймні їх не видно і не чути.

Але ж буквально тиждень тому довелося натрапити на міркування такого діяча, який розповідав про те, що напруженість навколо Венесуели і, відповідно, падіння експорту нафти звідти неминуче призведе до зростання цін. Діяч навіть пропонував подякувати Трампу за те, що він влаштував там гучні розбірки. Ну а сьогодні — тиша, і головне — взагалі немає жодних прогнозів.  У ситуації, що склалася, прогнози могли б дати наші військові, оскільки це вони регулюють працездатність частини видобувних потужностей у лаптів. Так, поки що це лише платформи в Каспійському морі, але вони точно знають, прилетить по них цієї нічного чи ні.

Та як би там не було, а їхня преса дружно продемонструвала стійке мовчання, повністю оминаючи цю тему. А в такій ситуації навіть товариш Шаріков занепокоївся б і видав своє знамените питання: «Де ж я тепер харчуватися буду?». Адже якщо ця тенденція збережеться, то фінансування численних експертів і самих ЗМІ піде за залишковим принципом, і, дивись, вчорашньому ведучому в студії доведеться думати про більш насущні проблеми, ніж про ту нісенітницю, яку він звик нести. І потім, грошей може рішуче не вистачити на тих, хто забезпечує ізоляцію «обраних» від решти курника, який стрімко рухається до продуктових карток.

А в тіні нафтової теми практично повністю загубилася і газова. Хоча саме ця тема вже давно виведена за дужки, оскільки «газовий маневр» прутіна позбавив курник європейського газового ринку, але це зовсім не означає, що там не відбувається нічого такого, що не стосується колишньої газової імперії. Так, у Європі ще залишилося кілька споживачів трубного газу з курника, що заходить через Туреччину. Зокрема, йдеться про Угорщину та Словаччину. Але все йде до того, що стан речей скоро зміниться, оскільки ЄС уже ухвалив відповідні рішення. І ось буквально щойно стало відомо про те, що як би Орбан не облизував друга Володимира, йому треба облизувати і друга Додіка (Дональда Трампа). В результаті у пресі з’явилося таке:

«Угорська державна енергокомпанія MVM підписала п’ятирічний контракт з американською Chevronна імпорт 2 млрд кубометрів ЗПГ… Американська компамія щорічно постачатиме до Угорщини 400 мільйонів кубометрів ЗПГ протягом п’яти років. Це означає, що протягом наступних п’яти років до угорського енергопостачання додасться загалом 2 мільярди кубометрів ЗПГ американського виробництва».

Зрозуміло, що ці поставки повністю не перекривають те, що Орбан бере у прутіна, але ці обсяги вже заміщують газпромівський газ. Крім того, якщо вже йдеться про ЗПГ (зріджений природний газ), то його прийматимуть на відповідних терміналах у тій же Греції, наприклад, і потім трубами постачатимуть до Угорщини. А почавши використовувати саме цей маршрут, можна купувати газ не лише у США і, таким чином, повністю відмовитися від російського газу. Тобто, прецедент уже створено, і зрештою, залишаться індуси та китайці, які зараз купують нафту з дикими знижками. Як тут не згадати про те, що прутін — «геніальний стратег», який постійно всіх переграє?