Автор перекладу: Світлана

ЗАГУБИВСЯ ГЕНЕРАЛ

Як відомо, у М’янмі сьогодні стався потужний землетрус, і в результаті обвалилося безліч будинків, мости та інша інфраструктура опинилися під ударом, багато з них зруйновано. Інформація звідти надходить в «упорядкованому» порядку, бо при владі там військова хунта, яка виконує все, що їй призначено, – репресії, вбивства та інше. Але щойно починається перелік «подвигів» місцевої тиранії, одразу постає запитання про те, чи немає там любителів матрьошок і балалайок, адже вони дуже люблять виступати в таких місцях? Чи немає там цих визволителів та борців за духовність? І ось, як у тому старому фільмі, на це запитання можна відповісти просто: «Их есть у меня!» Так, відомий конторський канал написав сьогодні текст, який поки що тримається в Телеграмі, та невідомо, скільки це триватиме. Але поки що там ще не потерли, наведемо з нього цитату, що вносить ясність у це питання:

«Влада М’янми бореться з наслідками сильного землетрусу. Як нам стало відомо, безвісти зник російський генерал, ім’я якого нам відоме, але його попросили не розкривати. «Генерал був у горах у момент землетрусу», – сказало нам джерело. Чи пов’язане його перебування з виконанням спеціальних завдань – достеменно невідомо…»

Напевно, ні в кого не викликає сумнівів, якого змісту спеціальні завдання міг виконувати цей генерал у країні з повною диктатурою. Тим більше що там немає ні курортів, ні чогось іншого, що могло б дати привід розглядати якісь інші варіанти перебування цього лампасоносця. А щоб у цьому не виникало сумнівів, там додали таке:

«Втім, відомо, що окремі підрозділи росіян беруть участь у неофіційних операціях на території М’янми та деяких інших країн регіону. Також не є таємницею, що до подібних операцій залучено не лише росіян, а й представників інших країн».

Словом, скрізь, де смердить диктатурою, обов’язково знайдуться лапті. Це все одно що ловити раків на тухле м’ясо. Варто тільки закинути таку приманку, і раки відразу сповзуться. Лапті сповзаються на таке. Мабуть, там вони теж борються за мир і вибивають духовність із місцевого населення, можливо – кувалдами. Це їм подобається суто з естетичної точки зору. Адже добре відомо: яка країна, така й естетика, або «битие определяет сознание».

ДУЖЕ КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Як стало відомо, люди Трумпа надіслали проєкт угоди щодо корисних копалин, якою вони відповіли всім тим колишнім нашим, які в мотлох дерли на собі спіднє і розповідали про те, як Україна виграє від того, що замість нерішучого Байдена в Білий дім прийде їхній кумир. Просто зараз усе стало на місце. США під керівництвом Байдена надали Україні виключно важливу військову допомогу, яка нам допомогла вистояти у найважчий момент. І ось тепер Трумп говорить про те, що особисто він не згоден з тим рішенням Байдена, і вимагає визнати цю допомогу боргом, який і буде відшкодовуватися за рахунок корисних копалин.

Так от, якщо те, що зробили США за Байдена, справді є допомогою, то Трумп не просто вирішив пограбувати, а й пограбувати заднім числом. Якщо і після цього колишні наші щось розповідатимуть про те, що вони – за Україну, це означає, що вони навчилися генерувати мисленнєвий процес не тими півкулями, якими зазвичай це роблять. Слава богу, що це дійшло навіть мешканцям Банкової, і вони відкинули цю «оферту». Але на цьому дискусії про Трумпа під будь-яким приводом ми закриваємо, оскільки з’ясовувати вже нічого, все зрозуміло. І між іншим, це ж розуміння, хай і з інших причин, приходить усе більшій кількості країн на планеті. Додік таку велич спече Штатам, що вони років сто будуть від нього відпльовуватися.

ПРО ПАНДУ

У попередньому матеріалі ми писали про те, що, сидячи в бункері на Валдаї, мадам Кабаєва попросила собі у вигляді подарунка панду. Публіка стала роздумувати про те, що це питання можна вирішити виключно з Сі Цзиньпіном, адже тільки з його дозволу можна отримати цю тварину за межами Китаю. Уже пішли припущення про те, коли прутін може попросити Сі. Але ось колеги написали, що ми були неправі з самого початку. Насправді Кабаєва попросила прутіна привезти їй туалетний папір з такою назвою. А й справді, вона ж не може покинути територію бункера, з усіма відповідними наслідками. От вона і просигналізувала царю, що від трофейної «Обухівської» в неї вже печія. А ми тут про ведмедів…