«Економіка має бути економною» (Частина 2)

Хіба не дуже цікава картина виходить? Ще рік тому стало зрозуміло, що кинуті на війну резерви вже перестають стимулювати економіку і вона стала зупинятися, а весь цей час фюрер продовжував розповідати про нестримне зростання. При цьому, складно собі уявити, що йому не подавали цю статистику і він не знав про справжній стан речей, продовжуючи нести населенню курника «добре і світле».

Було б інакше, вже були б гучні відставки і посадки чиновників економічного блоку уряду. А якщо цього немає, то вони ламали комедію всі разом, щоб забезпечити стабільність, у сенсі віри в мудрого царя, який веде їх до величі. А в результаті, їхній власний економічний експерт явно підбираючи вирази, так визначає нинішню ситуацію і найближчі перспективи:

«Створюються умови, за яких ресурсу в економіки для того, щоб забезпечувати геополітичні апетити, може бути недостатньо. І це виливається, як ми бачили по 2025 року, в те, що вона недодає в бюджет очікувані податки, не спеціально, а тому що не може більше».

Здавалося б, замість світла в кінці тунелю виявився глухий кут, у який добре відомі товариші довго і плідно розвантажували валізи з ДНК, але говорити про це не можна, оскільки тут же виникне питання про те, хто всіх сюди завів. А як було сказано вище, таких питань не те, що не можна ставити, але навіть підводити до них небезпечно і тому експерти видають пропозиції з приводу того, який вихід вони спостерігають. А вже кожен може оцінити ситуацію, вже виходячи з такої пропозиції. Виглядає воно наступним чином:

«Щоб виробляти значно більше техніки, набирати і навчати набагато більше солдатів, Кремлю потрібно переходити до повноцінної військової економіки в дусі Другої світової війни, перепрофільовуючи на військові цілі цивільні виробничі лінії».

Тобто, пропонується повторити досвід совка у Другій Світовій війні, але тоді Німеччина підім’яла значну частину території країни, яка перемогла здоровий глузд пролетаріату, а в даному випадку ця пропозиція видається для того, щоб продовжувати загарбницьку війну, яку сам путін може зупинити в будь-який момент. Але дід ще не награвся і тому швидше він зажене населення в землянки і видаватиме продукти за картками, ніж заспокоїться зі своєю війною. Адже на його житті це ніяк не відіб’ється, як війна не відбилася на партійній і військовій верхівці блокадного Ленінграду. Це населення пухло з голоду, а вони — ні в чому собі не відмовляли, мали карти вин, набори фруктів і все інше.

І все це — не згущення фарб, оскільки цитати беруться з їхньої преси. Показником того, що дід уже профукав усі резерви, стало не тільки підвищення податків, скорочення витрат на все, крім війни й чиновників, а й ще один показовий момент. Ось як це виглядає просто зараз:

«Уряд РФ вперше розмістить державний борг у китайських юанях, щоб покрити дефіцит федерального бюджету, який за підсумками року вп’ятеро перевищить початковий план».

Власне кажучи, це — не такий вже й гучний крок, але тут важливо те, що раніше нічого подібного не вимагалося, а тепер — усе. Недовго музика грала. Тож ось ці путінські перформанси про Буревісник, Посейдон та інше — вимушений захід для того, щоб публіка бачила його вигляд хвацький і придуркуватий. Це — зміщення фокуса уваги. Про економіку вже розповідати нічого, тож тепер його понесло на ці теми. Дід нервує так, що з-під нього не встигають валізи відтягувати й найімовірніше, він ще порадує публіку епатажними заявами. Ну а реальність рухається своїм шляхом.