Межа (Частина 3)

З Іраном, хай не так явно, як з КНДР, але, напевно, – прикріше. Маленькі Емірати, Кувейт і Бахрейн уже збудували собі 22-е століття й казку. Причому там також теократії й таке інше, але вони змогли собі побудувати ультрасучасні міста, відкрити виробництва, не пов’язані з видобутком і переробкою вуглеводнів. Їм вдалося створити еталонні пасажирські авіакомпанії, що зв’язали авіалініями весь світ, їхня молодь навчається в найпрестижніших вишах світу, і вони впевнено дивляться у завтра, коли нафта перестане приносити основну частину доходів. Водночас Іран вирішив здивувати мусульман своєю войовничістю та погрозою зрівняти Ізраїль із лицем землі. Причому цей найненависніший Ізраїль примудрився відбудувати ультрасучасну промисловість, у тому числі оборонну, найпередовіше сільське господарство та пішов у такий відрив, що Іран ніколи не зможе його навіть наздогнати.

Не маючи можливості створити у себе щось, чим можна буде пишатися, і показати сусідам, як зручно і в якому достатку живуть його громадяни, Іран прагне отримати ядерну зброю, щоб показати «кузькіну мать» усім тим, хто обігнав його і до кого він просто не в змозі дотягнутися. Тож брязкання зброєю – єдине, що там вирішили демонструвати.

Як уже зрозуміло, рф опинилася в гідній компанії. Зазвичай низький рівень життя там заведено пояснювати суворим кліматом і наслідками Другої світової війни. Не вдаючись у подробиці того, чим була ця війна, зазначимо таке. Клімат у населеній частині РФ приблизно відповідає клімату Канади, а у Фінляндії він ще суворіший. Проте де Канада з Фінляндією – і де рф.

Ще прикріше те, що Польща і Балтія, наприклад, пережили всі принади совка, але пішовши з нього назовсім, зуміли створити набагато комфортніші умови життя для своїх громадян, ніж рф. Причому ці країни змушені імпортувати енергоносії, нафту й газ. Тобто вони змушені платити свої гроші, зароблені сільським господарством та промисловістю, за вуглеводні. А московія, навпаки, живе з продажу нафти й газу, але так і не змогла наблизитися за якістю життя навіть до цих країн, і тим більше – до країн Західної Європи. Самі російські товстосуми давно зрозуміли, що ніякої користі від їхньої батьківщини не буде, і тому давно все своє добро вивезли до Європи та Америки. Ні наука, ні технології, ні гігантські природні ресурси, яких не має жодна країна світу, не допомогли рф навіть наблизитися до тієї ж Німеччини чи Японії, не рахуючи США.

При цьому посилання на повоєнну розруху виглядають неспроможними, а часом – і кумедними. Більшу частину Німеччини було зруйновано, а промислові центри – розбомблено до щебеню. Приблизно те саме сталося і з Японією, яка ще й атомне бомбардування пережила. Тож із цими країнами потягатися не довелося з іншої причини.

А смішною виглядає аргументація путіна про те, що йому дісталася країна, зруйнована у 90-і роки. Справа в тому, що путін перебуває при владі вже фактично 18 років, і за цей час можна було б зробити з країни цукерочку. Тим більше що в період його правління на країну ринув не бачений в історії дощ нафтодоларів. Стільки ні рф, ні совок, ні імперія ніколи навіть не мріяли отримати. Все це випало в його період правління країною. І ось зараз уже котрий рік поспіль ракети швидше падають, ніж літають. Це до того, що через 16 років після закінчення Другої світової війни, в 1961 році, справді зруйнований совок таки запустив пілотовану ракету, а за путіна вони вже перестають літати. Порівнювати розруху 1945 року і те, що Путін прийняв після 1999 року, – все одно, що порівнювати Божий дар з яєшнею, але результат – очевидний.

Словом, обойма зазначених вище країн об’єдналася навколо основного принципу – бажання напаскудити всім, насамперед – сусідам. Причому робиться це тому, що власна криворукість, заздрість і бажання керівництва країн жерти у два рила (недарма у рф герб – істота з двома глотками) не дозволяють їм стати предметом поваги чи заздрощів. Проте їм хочеться, щоб їх якщо не поважали за явні здобутки, то хоча б за силу, яку вони погрожують застосувати. Якщо рф ще підміняла сечу, щоб стати великою спортивною державою, дві останні вже про сечу не думають. До речі, рф тепер теж не думатиме про сечу, бо просто зараз іде процес випихання сечових «чемпіонів» зі спорту, як і їхніх босів.

Саме з цієї причини виникло протистояння світу, який намагається збудувати собі чистий, просторий та світлий дім, з одного боку, і тих, хто хоче обманом увірватися в цей дім та напаскудити в ньому якнайбільше, – з іншого. Що характерно, населення цих країн сприйняло цю ідею як щось велике і вважає це бажання ледь не святим. І якщо не можеш зробити краще за інших, можна спробувати зробити так, щоб інші не змогли нічого зробити. Все питання в тому, коли адекватному світу набридне вигрібати зі своїх будинків те, що несуть ці красені.