Авторка перекладу: Світлана
В ТЮМЕНІ ВСЕ СПОКІЙНО
Минула доба після атаки безпілотників ЗСУ на Тюменський НПЗ. Для тих, кому ця подія не відома, просто нагадаємо, що завод розташовано на відстані 2000 км від території України, і з самого початку місцева влада всіляко намагалася приховати цей інцидент, щоб у населення не виникло паніки. Справді, якщо удари завдаються вже по об’єкту за Уралом, то є про що непокоїтися. Але, зрештою, прильоти дронів таки визнали, але заявили, що їх було нейтралізовано РЕБ і вони нікуди не влучили.
Тут немає нічого дивного, бо про атаку нафтобази у Феодосії вони мовчать, як Зоя Космодем’янська на допиті у Понтія Пілата. Мовляв, нічого не сталося, відчепіться зі своїми фантазіями. А тим часом димок добре видно з відстані 40 км від палаючої бази. Там вогонь перекидається з ємності на ємність, і горіння триває й досі. Важко сказати, доповіли про це прутіну чи ні, але до нього точно дим не доходить, і тому можна доповісти нейтрально: «Все хорошо, все хо-ро-шо!»
Але от сьогодні стало відомо про те, що два дрони таки знайшли свої цілі. Один апарат завдав пошкодження ректифікаційній колоні заводу, а другий частково вивів з ладу систему водопостачання заводу. В сухому залишку, першу атаку цього НПЗ можна вважати цілком успішною. Особливо якщо врахувати відстань, на яку прилетів привіт від добрих птахів.
ЇЗДА ПО ВУХАХ
Як відомо, товариш прутін, чий фюзеляж сьогодні відзначає антикварний вік – 73 роки, завжди любив перегони «Формули 1». Навіть кілька разів влаштовував це в Сочі, але сам він у болід не влазив, принаймні, про це нічого невідомо. У літаку – літав, на кораблях та підводних човнах – плавав, а от у машину для перегонів не залазив. Кажуть, що коли на неї повісили бронеплити, то вона просто не змогла стартувати, не те що набрати пристойну швидкість.
З іншого боку, прутіну це не сильно і треба, бо він завжди був професійним гонщиком по вухах. Немає жодної теми, яку він виконував і в ній нічого не збрехав. Такого просто нема в принципі. Причому бреше він у двох випадках: коли він точно знає, що треба розповісти замість правди, або з тупості та невігластва, коли він справді не знає, що несе. І ось із посиланням на зарубіжні джерела ворожа преса акуратно виклала історію одних таких перегонів, які провів не лише він, а й голова «Газпрому» Міллер.
Як відомо, на початку вересня, під час святкування в Пекіні перемоги Китаю над усіма у Другій світовій війні, було оголошено про те, що нарешті вдалося дотиснути китайців і домовитися про будівництво газопроводу «Сіла Сібірі – 2». Загалом ще тоді багато хто звернув увагу на те, що досягнута домовленість передбачає наявність якоїсь конкретики: строків, обсягів, цін і врешті-решт – орієнтовної вартості проєкту. Але нічого цього названо не було, що породило сумнів у самій наявності такої домовленості. Проте сьогодні ворожа преса пише таке:
«Російсько-китайські переговори про будівництво нового трубопроводу «Сіла Сібірі-2», які, як стверджували Владімір путін і «Газпром», увінчалися «юридично зобов’язувальними» домовленостями, насправді не привели до угоди за ключовими параметрами багатомільярдного проєкту… Путіну під час візиту до Китаю у вересні так і не вдалося домовитися з Сі Дзіньпіном про ціну нових постачань, об’єм яких повинен скласти 50 млрд кубометрів за рік. Залишилися не узгодженими також інвестиційні умови проєкту і терміни початку прокачування газу».
(Далі буде)