Страшний сон письменника-фантаста (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Якось довелося побувати поряд із будинком Жюля Верна в Пікардії, але заскочити всередину не було часу, а зараз довелося про це пошкодувати, бо лапті розгорнули такий широкий фантазм, що знаменитий письменник просто кинув би своє заняття і перестав би писати свою фантастику. Так, у нещодавній заяві послідовник Дмітрія Рогозіна, відомого серед жителів планети Мельмак під ім’ям «Батут», мамою поклявся, що забезпечить запуски ракет, набитих супутниками зв’язку, кожні два тижні, щоб переплюнути Ілона Маска з його «Старлінком». За його словами, кожен мешканець курника отримає можливість мати власний термінал для зв’язку з паралельною реальністю просто одним дотиком до приладу.

Така чудова новина надихнула учасників м’ясних штурмів, які матимуть можливість бронювати найкращі місця на концертах Кобзона, а поки що їхні війська відзвітували про створення перших кавалерійських підрозділів. Тобто від використання віслюків як транспортних засобів логістики у прифронтовій зоні вони перейшли до серйозніших речей і зараз визначаються, ким вони підуть у свій «останній і рішучий» – драгунами чи гусарами.

Тож такі засоби комунікації будуть дуже потрібні, бо в іншому напрямі технології просуваються небаченими темпами. Буквально сьогодні у ворожій пресі з’явилося повідомлення про те, що уряд нестерпно дбає про тих, хто воює в Україні, та готує їм гідну зустріч із застосуванням найсучасніших технологій. Згідно з їхніми джерелами, це виглядає так:

«Влада Санкт-Петербурга на тлі важких фронтових втрат в Україні, які стали, за даними західних розвідок, рекордними для росії з Другої світової війни, вирішила провести модернізацію та суттєво розширити міський крематорій, щоб зробити його найбільшим у Європі…

У крематорії розмістять шість додаткових чеських печей Tabo (всього їх стане 20), і це дозволить проводити до 240 кремацій на добу. Також буде закуплено два кремулятори — установки, що подрібнюють рештки тіла після кремації до стану дрібного праху…

Крім цього, передбачено розширення головного корпусу крематорію, який розпочав роботу у 1973 році, створення нового кремаційного цеху, закупівлю додаткових холодильних камер для зберігання тіл, облаштування кількох нових жалобних залів з гідравлічними підіймачами для трун, а також оновлення у залах світлових куполів».

Чи це не технології? Щоправда, в цій новині немає згадки про два важливі моменти, які роблять новину не зовсім закінченою. Так, якщо там уже влаштовують світлові куполи, то чому б не обладнати аквадискотеку? Цар дуже любить цю справу, і її будують у всіх важливих для нього місцях, навіть обладнали спеціальний вагон бронепоїзда, де є ця установка.

Другий момент, який просто обов’язковий для реалізації, – напис на вході «Кожному – своє». І це – не фігура слова, бо комусь – холодильник та прожарювальна камера, а комусь – зовсім інший розклад. Причому він ніяк не стосується тих, кого послали воювати в Україну і кого там називають «героями».

(Далі буде)