«Back in the U.S.S.R.» (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Здається, у Аркадія Райкіна був монолог, у якому він розповідав про те, як хтось спілкувався з людьми в поліклініці. Виглядало якось так: «А у вас що болить? Голова? І що призначили? Ах, уколи. І куди уколи? Та що ви кажете? Який тут взаємозв’язок?» І щось подібне, щоправда, з іншого, позитивнішого приводу, розгортається зараз на болотах. Лінійна логіка говорить про те, що удари по ворожих НПЗ і нафтобазах у європейській частині курника повинні призвести до дефіциту пального для населення саме в цих регіонах. Ніхто не має сумнівів у тому, що пальне буде відправлятися насамперед на війну, навіть якщо на все інше його зовсім не залишиться. Ну, і звісно ж, пальним забезпечать місцеву владу та силовиків. Решту – суто за залишковим принципом.

Так було за совка, і навіть не варто фантазувати на тему того, як працюватиме розподільча система в нинішніх умовах. Адже якби там була ринкова економіка, то скорочення пропозиції, за сталого попиту чи його зростання, веде до підвищення ціни товару, але прутін не дозволить ринковим механізмам самим знайти точку рівноваги між попитом і пропозицією. Якщо він таке допустить, то ціна злетить у кілька разів і виявиться вищою за світові, а тут почнуться запитання про те, хто там так керує, що в країні-бензоколонці немає бензину і дизеля? Це недобрі питання, і тому цінам сказано: «Стій! Раз-два!». Але зупинити ціну в авторитарній країні – раз плюнути, а от забезпечити цю ціну товаром – неможливо з цілком зрозумілих причин.

Між іншим, зараз відбувається майстер-клас для тих, хто досі має вологі мрії з приводу ковбаси по 2.20 та інших принад совкового життя. Тоді працювало те ж саме правило: ціна 2.20 є, а ковбаси – немає і не буде. Але повернімося до пального. Стогін із тимчасово окупованого Криму, Ростовської області, Ставропольського і Краснодарського країв про дефіцит бензину і божевільні черги на заправках вкладаються в загальну канву подій, але ось постукали з іншого боку курника, причому набагато гучніше, ніж у Криму.

«Перший російський регіон повністю зупинив продаж бензину через наростання паливної кризи, яка почалася після серії ударів дронів по НПЗ.

Для жителів Курильського району, який займає більшу частину Курильських островів (входять до Сахалінської області рф), припинено продаж бензину АИ-92… Запас бензину, що залишився на Курилах, у повному обсязі «необхідний для спецтранспорту», пояснив Істомін. Він додав, що нову партію бензину для островів буде розвантажено «сьогодні після обіду». «Про початок продажу пального повідомлю додатково», – написав Істомін у телеграм-каналі.

Цей феномен пояснюється просто. Удари ЗСУ виявилися настільки чутливими, що постачання пального навіть для власних окупаційних військ ворог уже не може забезпечити потужностями НПЗ європейської частини країни, що залишилися в строю, а тому всю продукцію нечисленних, але потужних НПЗ Сибіру і Далекого Сходу тепер женуть у західному напрямку, а місцеві жителі опинилися на голодному пайку.

Простіше кажучи, запущено екстрені заходи, передбачені для режиму «катастрофа», і цю катастрофу забезпечили наші військові, які розробили та втілюють у життя план винесення нафтогазової галузі противника, поки що лише на європейській частині його території. Ці дії виявилися настільки успішними, що активовано плани забезпечення центру курника на випадок ядерної війни чи якогось надзвичайно потужного стихійного лиха. Тож це – найкраща оцінка роботи наших військових.

(Далі буде)