Генерал Валерій Залужний 27 липня розповів журналу VOGUE.UA про значення України та українців для всього світу.
Фактично, це перша стаття генерала не на військову тематику. Генерал вийшов за рамки своєї професії і обмалював роль України в сучасному світі. Багато хто побачив в цьому початок політичної кар’єри генерала.
Після виходу статті хвиля хейту та образ полилась бурхливим потоком на пана Залужного. Фейсбук генерала через 10 днів після виходу статті:
«Спостерігаючи як бісилися чорти, помийки, їх ботва та в унісон їм російські пропагандисти, стає зрозуміло, що дійсно, наша сила в єдності і особливій ідентичності. Ми на правильному шляху.»
Ми всі знаємо, кого саме генерал назвав чортами, помийками та їх ботвою. І від цього ці чорти ще більше скаженіють. І як витончено! Всі все правильно зрозуміли, а от ніяк не доведеш, хто ж є чорти!
Головне в статті пана Залужного – 10 уроків, які вивчили і продовжують вчити українці. Я звертаю увагу, що генерал ніяк не розділяє українців. Для нього всі – і порохоботи і зелебоби, і воїни і ухилянти, і ждуни і повтікалі – всі українці. І він звертається до всіх:
«То що ж ми, всі разом, значимо для світу. Можливо, спочатку краще розповісти світові, які уроки ми вивчили за останні вкрай важкі роки. Ми маємо право про це казати, бо ми вижили у найкривавішій війні XXI століття. Бо ми ведемо боротьбу й тримаємо оборону самотужки — проти найжорстокішого ворога з часів фашизму. Ворога, що десятиліттями виховував ненависть до нас у мільйонах своїх громадян — пропагандою, з якою позмагався б хіба що новітній Ґеббельс. Отже.
Урок 1. Ми не дали себе обдурити. Бо саме ми є народ і є держава. Ми не дали себе знищити холодної ночі 24 лютого 2022 року — і тому ми досі існуємо й боремося. Це зробила не абстрактна держава, а саме ми, український народ. На Бога надійся, а сам не зівай: суспільство, що прагне безпеки, має бути готове за неї платити.
Урок 2. Велич і сила ворога не завжди така, якою її уявляють його вожді та пропагандисти. Дух, що тіло рве до бою, — ось єдине мірило сили, навіть в умовах високотехнологічної війни.
Урок 3. Сусід, який допомагає тобі в біді, допомагає передусім собі. Якщо він не прийшов на допомогу — він є частиною твоєї біди. Із сусідами потрібно товаришувати. А від тих, хто товаришувати не хоче — вміти захищатися.
Урок 4. Ворог, що не зламав тебе на полі бою, тієї ж миті буде ламати тебе в тилу. З тією самою силою, але підступніше. З тими ж намірами він прийде і до твого сусіда, що допомагає тобі.
Урок 5. На війні чудес не буває. Деяким законам, за якими йде війна, багато тисячоліть, деякі виникають просто зараз. Лише вони впливають на хід війни. Інколи, щоб зрозуміти це, потрібно заплатити надвисоку ціну. Незнання цих законів не убезпечує від поразки.
Урок 6. Думаючи про перемогу, потрібно бути готовим залишитися на самоті. Не завжди твоя перемога вигідна твоїм союзникам. У тих, хто не б’ється заради життя, завжди є своя вигода. І ще: зброю, яка не приносить вигоди, не застосовують. Що це за зброя, казати не буду.
Урок 7. Найдорожчий ресурс війни – це люди. І не тільки тому, що його неможливо швидко відновити, а ще й через те, що його можна втратити ментально й зробити непридатним. Ворог постійно працює над цим, і не лише на полі бою.
Урок 8. Б’ючись із більшим ворогом наодинці, думай: яку перемогу ти хочеш і можеш отримати зараз, а яку — у майбутньому. Рішення мають свій час. Це не завжди зараз.
Урок 9. Твої друзі та союзники не завжди думають так, як ти. Інколи для розуміння навіть простих речей їм потрібен час. Як казав Тімоті Снайдер, наше завдання — зробити те, що очевидно для нас, очевидним для інших. Інколи це суперечка навіть навколо того ворога. Це час зміцнити дружбу і пояснити правду.
Урок 10. Кожний день у війні — це або новий урок, або смерть. Краще засвоювати ці уроки без війни. Інакше доведеться вивчати їх на досвіді тих, хто зміг їх пережити.
Попри всі негаразди, ми продовжуємо битися. Усі разом. І поки ми робимо свою справу, нам розписують різні сценарії та бачення. Від варіантів закінчення війни до сценаріїв проведення виборів. Це роблять люди, які часто самі є частиною нашого суспільства. Ті, хто мав би хоча б спробувати щось змінити. Але ми все ще стоїмо. А поки стоїмо — ми багато важимо для світу.
Ми об’єдналися й стали сильними. А отже — суб’єктними. Уявляю подив і розчарування як наших, так і західних політиків 90-х і 2000-х. Здивовані й радянсько-українські генерали. Але ми це зробили. І сьогодні ми кажемо про себе голосно, бо нас добре чути і на іншому боці планети. Отже, ми вже маємо право вибору. Ми, звичайні українці, які ще нещодавно дивилися то в один, то в інший бік. Наша сила сьогодні дає шанс сформувати новий світопорядок. І не монополярний тоталітарний. А хоча б із шансом на демократичні цінності. Ми даємо такий шанс.
У світі, який незворотньо змінився, саме ми, Україна, щодня даємо шанс нашим сусідам, Європі, врятувати свою безпеку і своїх громадян. Саме на наших із вами плечах тримається мир у Європі. Саме нам, залишеним на самоті у браку снарядів і гармат, вдалося зрушити колесо науково-технічного прогресу. Винайдені нами технології не лише змінили уявлення про безпеку, а й можуть врятувати людство від нової чуми. Ми відкриті до тих, хто не залишив нас. Сьогодні ми маємо найбільшу і найбоєздатнішу армію на Європейському континенті. А тому саме навколо нас, нашої мужності, героїзму та інноваційності можливо сформувати нову архітектуру безпеки в Європі.
Врешті-решт ми виборюємо право на життя для себе та своїх дітей. І лише для них творимо своє майбутнє. Яким воно буде, залежить тільки від нас. Прикладів у світовій історії достатньо. Але свою історію ми пишемо просто зараз.»
Дуже сильно і дуже вчасно. Особливо мені про сусідів сподобалось.
Запитання: про яку зброю казав генерал в уроці 6?
І на останок я хочу пояснити дещо послідовникам Мар’яни Безуглої. Навіть на нашому сайті є довбодятли, які пишуть у коментарях, що генерал Залужний захищав дисертацію у Ківалова, фотографувався з ним, яке фу-фу, ату його!
Першу цю дурість вкинула Мар’яна, а дебіли підхопили.
Пояснюю буквами. Генерал захищав наукову роботу, яка має гриф секретності. А для захисту секретних дисертацій повинна бути вчена рада з відповідним допуском до таємниці. І така рада існує тільки в університеті, де керує Ківалов.
Чому так сталось, що така рада існує тільки в одному університеті, питання до зеленої влади, а не до генерала. Звісно, Мар’яна вам цього не розкаже. А генерал правильно робить, не звертаючи увагу на лайнометів.
Ну і в противагу до уроків генерала, знаменита цитата Зеленського: «Немає часу на стратегію… Наша стратегія – це тактика!». Дуже схоже на шаріковське «Бажаю щоб усі!».
Президент Зеленський – вирок Україні.
Наша праця за тиждень.
Пілоти спецпідрозділу ОМЕГА нацгвардії отримали ще один комплект акумуляторів для дрона-бомбера HEAVY SHOT:
Для бронегрупи Кракен сплатив за автомобільний інвертор (19497 грн), маршрутизатор, кабель вита пара, патчкорд, SFP конектора (15522 грн), паракорд і карабіни для щогли (4990 грн), візок (2465 грн) і абонплату Старлінків (7979 грн).
Подяки від бронегрупи Кракен за попередню та цю допомогу:
Пункт управління, в якому багато нашої праці, вже починає набувати пристойного вигляду:
MAKE RUSSIA MOSCOWIYA AGAIN!
Гривну з будь-якої гривневої картки можливо відправляти за цим посиланням:
https://send.monobank.ua/jar/8kemUPY8Ff
Це «Банка Монобанку» для накопичення коштів.
Окремо додаю картки Монобанку та Приватбанку.
Картка Монобанку: 5375411201723553
Картка Приватбанку1: 5168745022527821
Картка Приватбанку2: 5457082252814350
PayPal: olkras@yahoo.com
Кому потрібне підтвердження зарахування грошей – пишіть на мейл olkras@yahoo.com.
Ваш Готельєр – бандерівець