Авторка перекладу: Світлана
У Києві другий день відбуваються протести проти ганебного голосування Ради за урізання повноважень ДБР та САП. Насправді це можна розглядати як диверсію, бо ця їхня разом із Банковою художня самодіяльність ставить під питання військову та іншу допомогу насамперед від ЄС, який щойно консолідувався для того, щоб поступово замістити допомогу США. Вони зробили це і пішли на «канікули». Вдумаємося: в країні скасовано свята тому, що війна, а ці діячі дозволяють собі канікули кілька разів на рік, бо настільки перепрацьовують, що без релаксу за кордоном, куди мають вільний виїзд, – ніяк.
І це при тому, що власники цієї синекури палець об палець не б’ють, бо мають штат помічників, які де-факто і є Верховною Радою та депутатами. Формальні депутати в переважній більшості випадків не те що не виконують своїх обов’язків, а навіть не розуміють того, що відбувається, і більше того, вони не знають своїх обов’язків, бо ніколи не читали Конституції. Так от, усе це вони зробили після подання єрмачатини, яка однозначно і прямо завдає шкоди Україні. Вже скільки разів дипломатичними каналами і навіть через пресу було сказано про те, що цей пацієнт діє поза межами своїх повноважень і, по суті, позиціонує себе як президент, а тому просили не присилати його ні як окремого переговорника, ні як члена делегацій.
Простіше кажучи, партнери вже просто кричать: «Приберіть Єрмака», – але в результаті виявилося, що простіше прибрати НАБУ і САП, тим самим поставивши під загрозу військову допомогу, ніж прибрати цю ганебну фігуру, на якій проби ставити нікуди. І от після того як йому показали червону картку – фактично відмовилися приймати в себе з тим, щоб він там вів деструктивну діяльність, тепер він це робить зсередини. Насправді це настільки неосвічений спецвідлов, що вся ситуація бачиться як ось така версія.
Саме голосування у ВР щодо НАБУ і САП практично збіглося з ротацією в Кабінеті Міністрів. Це можна вважати збігом, а можна побачити певний зв’язок між цими подіями. Через те що про антикорупційні органи вже сказано багато, просто звернемо увагу на другий компонент цієї формули. Який був сенс ротації уряду? Він не справився з поставленими завданнями чи був викритий у якихось зловживаннях або злочинах? Та нічого подібного! Жодної посадки чи навіть публічно оголошеного розслідування. Всіх розпихано по теплих місцях, усі всміхаються. То в чому сенс?
А сенс – у нових призначеннях на «рибні місця». Напевно, ні для кого не секрет, що корупція за зелені не тільки відновила масштаби такої за Януковича, а навіть переплюнула її, але через те що владу отримали стендапери, то результати цієї корупції стали показовими і навіть кричущими. І до речі, жодної, навіть слабкої діяльності НАБУ в напрямі боротьби з цією дикістю не спостерігалося. Але це – таке. Особисто я нічого подібного не очікував від цього ще на момент створення цих структур. Тоді була думка про те, що якщо Європі так хочеться – нехай буде, але жодного сумніву в тому, що антикорупційні органи не стануть реально боротися з корупцією, не було. Питання лише полягало в тому, чи стануть вони самі частиною цієї корупції, чи ні.
Ну а те, що спочатку була тенденція, – факт. Навіть без якихось конкретних прикладів чи персональних історій особисто для мене був показник того, що процес таки почався. Скажімо так, будь-який спостерігач міг скласти уявлення як про рівень корупції в країні, так і про те, наскільки держава налаштована з цим боротися, просто витративши по одній годині на день упродовж робочого тижня. Для цього треба було знайти зручне місце біля суду чи прокуратури і просто пити каву з 8 до 9 години ранку, щоб подивитися на те, на яких автомобілях судді та прокурорські приїжджають на роботу. За Януковича зарплати у них ще були дуже скромні, і тому коли вони починали приїжджати на люксових моделях провідних автовиробників, проста калькуляція давала результат, згідно з яким трудяги мали «горбатити» на такі тачки все життя, відмовляючи собі в усьому.
У нульові роки довелося спілкуватися з кількома суддями, які розповіли про прейскурант на суддівські посади, і ще в ті часи це були як мінімум п’ятизначні суми, якщо йшлося не про глушину. Зрозуміло, що зробивши таке «занесення» за посаду, суддя стане на лопату, щоб відбити такий вступний внесок. Ну, а судячи з того, що через певний час у нього став колоситися автопарк, з’являлася земелька в елітних місцях і там починалося будівництво вілли, то справи в нього йшли як слід. І це стосується не лише суддів, а й різноманітних прокурорських, податківців та інших важливих товаришів. До речі, пташенята Януковича за тих часів накосили стільки, що зараз уже сяк-так вивчили іспанську мову і нормально почуваються десь на бережку моря, в тих краях. Товариш Портнов – в курсі.
Але коли за Пороха почалися реформи, все це різко припинилося, суддів стали знімати з посад, а прокурорські скаржилися на те, що життя стало нестерпним і що єдиною їхньою мрією стало допрацювати до пенсії, щоб не потрапити під раптову чистку. Ці часи були реально, і це розповідали самі фігуранти, які відчули це на власній шкурі. І ось прихід зелені до влади миттєво все це повернув назад. Багато хто відновився або видихнув, продовживши робити те, що робив раніше.
Ну, а зелена влада стала демонструвати саме те, що було описано вище, – автопарки з дорогими машинами, кричущо дорогий шмот, польоти на бізнес-джетах та інше. І між іншим, усе це на очах НАБУ, яке мало єдину мету – зіставляти доходи і витрати ось таких чиновників, робити висновки і пакувати їх усіх у рамках своїх справді широких повноважень. Але нічого такого не було й близько. А найогидніше у всій цій картині те, що навіть широкомасштабна війна і море крові, що ллється просто зараз, не вплинуло на зміну ситуації. Ці діячі так само відверто жирують і хизуються своїм явно незаконним багатством.
Але все це стало ще більш ганебним і навіть абсурдним. Ця категорія чиновників нарізала собі величезні зарплати, які нібито повинні були усунути причини корупції. Мовляв, з великими офіційними зарплатами чиновник не опуститься до хабарів. Нічого подібного! Вони й зарплати мають кінські, і гребуть хабарі так, що в очах темно. І ось саме в таких умовах війни виник феномен, який прямо стосується теми цієї повісті, а точніше – версії того, що відбувається.
Такі посади стали ще більш привабливими для певного сорту публіки, яка готова заплатити величезні «вступні», щоб потім жерти в три горлянки. Плюс до того, бонусом до посади йде бронювання від мобілізації та практично вільний виїзд за кордон. А хто у нас завідує кадровими питаннями такого рівня? На манежі ті ж самі! А з урахуванням того що всі крісла давно розподілено, а лежача економіка не дає бажаного вихлопу у вигляді «занесень», треба організувати кадрову ротацію, щоб дати можливість нуворишам зробити «занесення» за посаду. Ну, а НАБУ і САП справді стояли осторонь цього свята життя, і мордатий розподільник посад не міг поставити на аукціон такі жирні посади…
Ще раз повторюю: це – версія, але вона спирається на нинішні реалії, а тому цілком має право на життя. Але тут стався перебір. Зелені влізли в такі сфери, протест проти яких буде масовим і, найголовніше – зрозумілим для наших партнерів. Зараз проводиться кампанія зі зміщення уваги в плані того, що в НАБУ були агенти росії, але вони є скрізь. СБУ не раз розкривала таких у своїх лавах. ОПа просто під гору забита агентурою ворога, і так – куди не плюнь. Зелень натягла персонажів, вмазаних в онучі просто по вуха.
Але ж протест вийшов не проти того, щоб відбулося чищення ворожої агентури, хай і лише з-під даху НАБУ, ба більше, всі будуть лише за те, щоб її провести і в інших місцях, починаючи з Банкової. Протест спрямовано проти ганебного закону, що звужує незалежність антикорупційних, хай і імпотентних органів. І тут зилемський отримав те, чого не очікував побачити. Холуї ж йому розповідають, що його підтримують від 760 до 800 відсотків населення, а тут прямо під вікнами його ОПи просто море людей збирається вже другий день поспіль, незважаючи на воєнний стан.
Причому реальність тут така, що як мінімум половина з тих, хто зібрався на площі біля театру Івана Франка, а отже, їх можна бачити з будівлі ОПи на Банковій, навесні 2019 року голосували за нього, а восени – за ту ганебну шоблу, яка й ухвалила цей ганебний закон. Ось вони, ці відсотки, якими він хизувався, розповідаючи про таку нестерпну електоральну підтримку, що хоч сокиру вішай. І цей протест зрозумілий буквально всім, бо у пресі є інформація про те, що партнери вже вийшли на нього і зажадали виправити становище негайно.
Колеги пишуть про те, що в перший день протестів найвеличніший навіть пропустив своє улюблене заняття останнього часу. Як відомо, спочатку він писав книги про «Мівіну» і про те, як… ну, загалом, як він був Джеймсом Бондом. Але дуже скоро ці нетлінки перестали продаватися, і він вирішив відібрати лаври у Діда Панаса, влаштувавши щось на кшталт щовечірніх випусків «На добраніч, діти». Особисто я жодного разу не дивився цієї нісенітниці, як не дивився жодного виступу цього діяча. Телевізора у мене немає вже скоро 20 років, а взяти й тицьнути в Ютубі відповідний ролик у мене не було інтересу навіть з погляду академічного дослідження. Але цього дня казки не відбулося, і в цей момент стало помітне зелене тло, на якому зазвичай знімаються спецефекти.
Словом, у всій цій епопеї я не вірю в те, що НАБУ вистачило тестикул копати під Зілемського, і це переконання спирається на два моменти. Перше: ця структура ніколи не демонструвала нічого подібного в минулому і немає жодних підстав вважати, що вона прокинулася, озирнулася і вигукнула: «Ми всі в ла*ні!» От просто не вірю в такі дива. Друге: за Конституцією президент має глухий імунітет, і жодні правоохоронні органи не зможуть вийти на процесуальну реалізацію зібраних матеріалів без винесення у стіни ВР питання про імпічмент.
А я точно знаю, що будь-яка служба, яка за законом має право вести оперативно-розшукову діяльність, завжди розподіляє свої ресурси так, щоб зосередитися на матеріалах, які мають судову перспективу. Просто «в сейф» ніхто не працюватиме. А з урахуванням того що ВР має зелену монобільшість, варіант імпічменту просто перебуває в паралельній реальності.
Це означає, що там були якісь меркантильні причини, і ось заради цього Єрмак і монобільшість поставили раком питання військової допомоги, хоча певний час боневтік розповідав, що він готовий зробити що завгодно для того, щоб цю допомогу забезпечити. От і подивимося на його найближчі дійства і наскільки він брехав у цьому випадку.
Хоча щодо збрехати там – усе гаразд. Він же розповідав, що не піде на другий строк, а тепер уже розповідає інші речі. Він розповідав, що якщо не вдасться покласти край війні, це робитиме інший президент, а тепер зубами вчепився за крісло, бо розуміє, що буде після того, як він з нього встане. Ну, а ось цей протест, який напевно, сьогодні пройде вже втретє і, швидше за все – по висхідній, демонструє йому, що на вимогу європейських партнерів слід відповідати швидкими діями – збирати екстрене засідання ВР і якось відгрібати назад, бо тихо все це вже не мине.
А з іншого боку, він побачив реальну картину його підтримки електоратом. І протести ж пройшли не тільки в Києві, а головне – люди прийшли в такій кількості, що якщо, наприклад, туди надіслати ТЦК-шників для залякування, то ефект може виявитися прямо протилежним. І головне – цей протест якраз має на меті не допустити зриву військової допомоги для України, причому з такого найтупішого приводу і просто тому, що товариш завгосп ніяк не нажереться і не знає, як ще допомогти своїм родичам, які трудяться у спецслужбах росії.
Тобто уряд розпущено просто так, заради провітрювання крісел, а ось ці ганебні діячі, на яких вказують уже буквально всі, не злітають зі своїх місць навіть за те, що здійснюють стратегічні диверсії. Причому тут не можна прямо накидати на боневтіка і депутатів, бо їм такі повноваження дали ті, хто за них проголосував, але ця зграя в ОПі, яку західні ЗМІ вже прямо описують як групу осіб, що узурпувала владу, залишаються непотоплюваними навіть за такі жахливі речі.
Словом, подивимося за розвитком подій, але без ротації саме цієї помийки ми будемо постійно перебувати у стані, коли вона викине ще щось подібне. Скажімо так, ще в п’ятницю нікому на думку не могло спасти, що цей спецвідлов може викинути таку дикість, а тепер усі на вухах і вимагають відгрібати назад. Але завтра вони можуть викинути ще щось із цього ряду. Завгоспа тепер нікуди не впускають, і він фонтанує ідеями на рівні кіоскера в режимі нон-стоп, а криворізький юрист навіть поняття не має, до чого можуть призвести веселі розваги його завгоспа… чи може?