Автор: anti-colorados
Безумовно, попри всі ті позитивні справи, зроблені для України та світу Джо Байденом, демократи тоді не змогли висунути молодшого і головне – хоч трохи харизматичного лідера і самі собі втопили вибори 2024 року. Це – справа минула, але очевидно, що тоді теж був варіант протестного голосування. Причому навіть гіршого, ніж зараз. Розчаровані виборці демократів просто не пішли на вибори і цим дали можливість Додіку знову випливти. Ми знаємо, як це працює, і зараз бачимо, у що це вилилося. Але це – зовсім інша епопея.
А в цьому випадку важливе те, що Додік розумів, що огида особисто до нього і особливо – до його сім’ї стала просто рекордною. Його зять Кушнір став синонімом провалу зовнішньої політики США та обваленням авторитету у світі. Його синки продемонстрували ненаситність і нерозбірливість у зв’язках, а щодо його дружини, то ми ще почуємо її ім’я в судових баталіях. З довгого досвіду судових епопей можу стверджувати, що дружина не могла не знати про те, що її чубатий чоловік виробляє з Епштейном, проте вона послідовно прикриває його, розповідаючи, що на тому острові він жодного разу не розстібав комір і не діставав нічого, крім ключки для гольфу. Ці заяви вона робила публічно, і суд просто зобов’язаний визнати її послідовні дії співучастю шляхом приховування злочинів чоловіка.
А сам Тромб знав, що огида до нього переганяється вже в люту ненависть. Недарма ж він особисто включився у передвиборчу кампанію, але зробив це так, що краще б сидів прямо на табуретці у своїй бальній залі. Буквально всі аналітики, що спеціалізуються на виборчих процесах, відразу вказали, що він став їздити не в «хиткі» штати, а в ті, які були оплотом трампізму. Деякі списували це на те, що він їздить у місця, де йому не робитимуть нерви, але це – сумнівно. Зазвичай на його мітинги приходить спецвідлов зі спецвідбору, і тих, хто міг би йому реально потріпати нерви, до такого не підпустять на гарматний постріл.
Засіки партійної каси переповнені, і за невеликі гроші масовку можна привезти куди завгодно з різних місць. Насправді він їздив у ті штати, які формально були форпостом республіканців, а за фактом починали вислизати з-під їхнього контролю. Але це не була турбота про партійні інтереси. Саме в цих штатах він особисто протиснув своїх кандидатів і церемоніально позбавив свого благословення їхніх опонентів на праймериз. Але бачачи, що кандидати виявилися настільки тухлими, що місцева публіка їх змордувала, він особисто поїхав підтримувати їх власним «авторитетом». І тут його згубив гіпертрофований нарцисизм.
Тобто він чудово розумів, що його протеже явно не мають популярності у виборців, але навіть не допускав, що опубліковані рейтинги обвалу його власної підтримки відповідають дійсності. Тому своїми вояжами він зробив щось схоже на те, як пожежу гасять відрами бензину. Його вже по-доброму просили припинити ці безглузді вояжі і головне – благали заткнутися до виборів і не доторкатися до власної соціальної мережі «Сру в сошил», але нарцис ніколи не визнає своїх помилок, а особливо – вини в тому, що все складається настільки похмуро. До того, як це стане очевидним, він тільки подвоюватиме свої зусилля, просто не вірячи в те, що він, такий гарний, розумний і добрий, не зможе розворушити виборця. І тому він сам собі скомандував: «Шашки наголо!» – і кинувся розповідати про свої здобутки – бальну залу, поле для гольфу біля Білого дому і полагоджені труби фонтану там само. І, звісно ж, він розповів американцям про те, що вони стали жити краще та веселіше, тільки цього чомусь не хочуть помічати.
(Далі буде)