Автор перекладу: Світлана
Про саміт НАТО поки що можна міркувати дуже обережно і бажано – без ейфорії, особливо з приводу того, що і як сказав Трумп. Як відомо, він говорить багато і часто суперечить сам собі, а коли йому ставлять пряме запитання про таку невідповідність, він просто може відповісти у стилі «Не говорив я такого – може, це Зінка». Втім, складається враження, що генерали та їхні люди в Конгресі та адміністрації Білого дому так взяли гору над «паркетниками». Можливо, не остаточно, але раніше не було й цього. Шоу, яке Трумп влаштував після укладання 14 авіабомб по ядерних об’єктах Ірану, явно йому зайшло, бо, можливо, вперше він наважився стукнути по столу кулаком, і схоже на те, що йому це сподобалося.
А якщо так, то всі ті люди, які стусанами гнали його до рішення про нанесення удару по Ірану, тепер несподівано отримали набагато більший вплив над Додіком, ніж це можна було собі уявити. Якщо такий стан речей зможе закріпитися, то можна дуже акуратно говорити про палацовий переворот. А у військових свої погляди і на карту світу, і на те, в яких місцях підтиралися нею певні товариші. Можливо, вперше позиція сили у Додіка «стрільнула», і це не мине безслідно.
Але є ще кілька загальних спостережень. Так, європейські партнери США діють усе більш усвідомлено. З одного боку, вони формують свою стратегію так, щоб не опинитися в розгубленості, якщо Штати понесе в якісь дивні пампаси, про що раніше навіть думати ніхто не наважувався, а з іншого – вони підібрали тональність спілкування з Трумпом і розуміють, як із ним можна розмовляти та домовлятися. Це новий досвід, бо таких неосвічених і самозакоханих президентів США ще не знали. Принаймні, це вже не та Європа, що була навіть рік тому.
І не дивно, що позиція європейських країн НАТО щодо росії стає дедалі жорсткішою, і що найголовніше – ця жорсткість вже переходить у практичну площину. І, між іншим, це вже відчули на болотах, бо сьогодні там пишуть приблизно таке:
«У Європі дедалі частіше говорять про війну з росією. А якщо й справді почнеться? Напередодні саміту НАТО в західній ворожій пресі з’явилося одразу кілька матеріалів про те, як Європа та Альянс загалом готуються воювати з росією. Тема, безперечно, не нова. Але є й низка моментів, які не можна ігнорувати…»
Простіше кажучи, в курнику звикли вважати саме європейську складову НАТО аморфним та безформним болотом, яке можна не враховувати в принципі, а якось вибудовувати стосунки зі Штатами. Тим більше що така позиція відштовхувалася від того, що фігура Трумпа на чолі США – це просто ідеальний варіант для реалізації власних амбіцій. Але Додік відсахнувся від європейських союзників явно сильніше, ніж це було вигідно прутіну, і ті зробили немислиме –почали діяти таким чином, щоб діяти в інтересах власної безпеки без США і спираючись на свої сили. Думаю, що для прутіна стала натуральним ударом під дих позиція Франції, яка заявила про готовність розкрити над Європою свою ядерну парасольку. Ну, а після того як на чолі Німеччини став «залізний» канцлер Мерц, уся картина набула зовсім іншого і явно тривожного вигляду.
Між іншим, саме Мерц став першим європейським лідером, який перевів пропозицію Франції у практичну площину, і тема одразу вийшла з площини декларацій на поля практичних дій. І якщо на болотах бурхливо обговорювалися перспективи після можливого виведення американських військ і особливо ЯЗ з Європи, то тепер ці прожекти стали згасати просто на очах, і зараз у їхньому сегменті Мережі вже зовсім не видно «експертів», які прогнозують дії москви в цьому вікні можливостей. А після того як Мерц явно зайнявся мобілізацією промисловості для випуску озброєнь, а під це вже є неслабке фінансування, пішли тривожні роздуми у стилі:
«Європейські лідери та розвідки довгий час намагалися не помічати нарощування обсягів виробленої росією зброї. Це дало нам шанс багато в чому перебудувати систему виробництва і замінити або привезти підсанкційні комплектуючі…»
Тобто тут прямо йдеться про те, що поки Європа перебувала в розслабленому стані, москва посилено готувалася до війни, але тепер ситуація змінилася на протилежну. Тепер Європа запускає свій механізм ВПК, і лапті розуміють, що вікно можливостей почало рух у зворотний бік і в якийсь момент закриється повністю. Тому просто зараз настає час ухвалення рішення, а в умовах війни з Україною все це виглядає вже зовсім небезпечно. І там ще з більшою тривогою зазначають:
«Європа, схоже, готується воювати без участі США, але з використанням досвіду України. Перспективи такої війни до кінця не зрозумілі. Адже основний тягар на себе поки що беруть США. Джерела в розвідці переконані, що американці навряд чи блискавично захочуть вступати у війну проти росії, якщо така почнеться, наприклад, на кордоні з Прибалтикою чи Фінляндією…»
Дуже цікаво, чи не так? Лапті розуміють, що якщо армії НАТО активно переймають досвід ЗСУ, то ситуація змінюється у вкрай небезпечний бік. Ну, й тут конторські ненароком проговорилися, вказавши на ті напрямки, які вони готують для нової війни в першу чергу. Хоча тут немає нічого несподіваного, але одна справа, коли це встановлюється за непрямими ознаками, і зовсім інша – коли це пише конторський ТГ-канал.
«Новий збройний конфлікт має бути швидким. Не можна повторювати помилок з Україною і потрібно краще підготуватися до проведення необхідних операцій. Це стосується як підготовки резервів, так і накопичення зброї та техніки. Адже самі по собі ракети міста не беруть».
А це саме те, на що ми вже неодноразово звертали увагу. В тому стані економіки, який агресор отримав за три з лишком роки війни на виснаження ресурсів, було б вкрай небезпечно отримати «другий фронт» у формі затяжної війни, яка теж стане насосом для ресурсів, і таке вже витягнути точно не вийде, як би вони не надували щоки. Словом, на тлі саміту НАТО у кремлі явно заметушилися. А це означає, що як би там не йшли події, але в сухому залишку вони йдуть не так, як того хотілося б прутіну. І це – тішить. За підсумками саміту можна буде вже аналізувати більш предметно, а поки що з курника явно потягнуло пареною ріпою, і це – тішить.