У незапам’ятні часи, коли геральдика була важливим елементом життя будь-якої держави, орел виявився одним із найбільш актуальних символів. Так, римські легіони мали свій символ у вигляді орла, і він уособлював звитягу цього підрозділу. Так було до того моменту, коли Римська Імперія, попри велику кількість орлів, не загинула лютою смертю. Хтось продовжував використовувати цих чудових птахів як символ, але комусь здалося, що могутності одного орла все ж таки замало, і бажано посилити його вагомий вигляд. Через те що після зображення курника так і не вдалося досягти посилення ефекту могутності, найвідчайдушніші геральдисти вирішили залишити одного орла, але приробити йому другу голову.
Треба сказати, що цей експеримент не надто прижився і не мігрував у левову геральдику. Ніхто не наважився зобразити лева з двома головами. Та й інших звірів теж другим ротом теж ніхто не нагороджував. Було б кумедно подивитися на зображення крокодила з двома пащами. Словом, було створено прецедент, який колег не вразив.
Але тут виникли запитання, поставити які просто нема кому. Вперше цей символ набув поширення за часів Золотої Орди, частиною якої є нинішня рф, а тому автори такого орла вже давно канули в Лету, тож уточнити цілком логічні моменти просто ні в кого. А запитання справді логічні. Якщо вже мова пішла про прокачування птаха, щоб зробити його вдвічі потужнішим і страшнішим, то чому б не приробити ще одну пару крил? Ну, гаразд, чотири крила важко малювати, але чотири лапи можна було виділити? Оригінальний ординський орел нічого в лапах не тримав, але, вийшовши зі складу оної, московія вже мала формат царства, яке має вже власні атрибути. Тому на гербі московії двоголовий орел тримає скіпетр і державу. Але тут виникає нюанс: тримаючи в одній лапі незрозумілу кульку, а в іншій – зовсім не загрозливу паличку, орел втрачає свій грізний вигляд.
Насправді як у лева, так і в орла передбачено два ряди зброї. Перший розташовано в пащі (дзьоб або ікла), а другий – це кігті. Якщо орлу щось вкласти в лапи, то кігті вже зайняті, і якщо це не зброя, якою можуть бути стріли або хоча б ножик, то виникають питання про адекватність цього птаха, який тримає в лапах казна що. Тож питання про збільшення кількості лап – логічне і виправдане. Якби в нього була ще одна пара ніг, то в одній він міг би тримати той самий ножик або хоча б заточку, а другою – міг би успішно пильнувати.
Словом, символ вийшов вкрай безглуздий хоча б тому, що на дві голови передбачено лише одну справжню корону, яка не налазить ні на ліву, ні на праву голову. Шапки, недбало надягнені на орлині голови, навряд чи можна вважати короною, бо вона висить угорі над ними, вказуючи на свою єдину справжність, адже дуумвіратів московія не знала. Виникає питання про те, що одна голова явно зайва і слід прибрати її назовсім. І взагалі, корона нині не актуальна, а от зелена кевларова каска – саме те.
Але як ми відзначали на самому початку, будь-який складний геральдичний символ, тим більше – запозичений, що мав спочатку інший зміст, а потім – перелицьований під свої потреби, видає приховані сенси, які автори і не хотіли туди вкладати, однак дідусь Фройд докладно описав, як мимоволі проскакує внутрішній зміст задуму або характеру.
Вочевидь, московія не є автором базового символу, а мляві посилання на Австрію просто не мають сенсу, бо московія входила до складу Орди, але не входила до складу Австрії. Тож ординському прототипу надали того вигляду, який максимально відповідає внутрішньому змісту цієї території. Основний сенс символу – у двох його головах хижака, бо лапи тримають непотрібні цяцьки. Отже, перша голова покликана нападати на все, що опиниться поряд із місцем її проживання. Така сутність хижого звіра в геральдичному образі. А от друга, на радість росіян, покликана довбати вже їх. Вся історія московії-росії є підтвердженням такого пояснення наявності двох голів у птиці. Але є ще один сенс, який автори явно не хотіли вкладати у свій герб. Маючи дві голови, орел жере у дві горлянки, і якщо герб – символ влади та її особливостей, то росіянам пощастило з тією владою, яка завжди жере у дві пики одночасно, при цьому маючи банальну пару крил і лап.
Тобто ця конструкція геральдичного персонажа каже населенню рф про те, що годувати цю пташку їм доведеться без дурнів і жартів, а от розраховувати на якусь подвійну віддачу немає жодних підстав, бо лапи цього створіння зайняті триманням самого себе. Єдине, що вони з гарантією отримають від ненажерливої птиці,– матеріал для ліплення півнів та інших сакральних фігур.
Усе це було б легко віднести до розряду веселих курйозів, але ця двоголова тварюка живе прямо за парканом. А як ми пам’ятаємо, одна голова в неї саме для того, щоб клювати сусідів. Тому хочемо ми того чи ні, але саме нам доведеться відкрутити цю голову. Хоча, якщо добре постаратися, можна відкрутити і другу, а потім – лапи та крила. Все разом залишати ніяк не можна, бо ми на це вже надивилися за 400 років і більше нічого нового не побачимо. Час настав.