ОСТАННІЙ ВИПАДОК ЗЕМАНА
Після вчорашньої промови Земана колеги дійшли висновку про те, що кремль змушений вводити в бій свої стратегічні резерви і спалює їх зараз хоча б тому, що пізніше їх не буде до чого використовувати. Так було з Берлусконі або Саркозі. Хлопці були настільки пригодовані, що навіть ковтати вже не могли, але один пішов не просто з найвищої посади, а на цугундер, а другий ходить стройовим кроком, бо щодо нього накопали багато цікавого, але залишили в режимі очікування, якщо Коля викине якийсь фокус. Тому з пригодованою публікою треба «кувати залізо, не відходячи від каси». Як справи з Земаном – дізнаємося, але навіть якщо з’ясується, що путін перевів його в режим годування з руки, саме з Чехією все трохи складніше. Напевно, там не тільки й не стільки меркантильний інтерес особисто Земана, а й спроба розмазати історичну ганьбу ще на когось.
А передумови ганебної ситуації дуже нагадують наші нинішні події. Іноді здається, що путін грає роль школяра, який по черзі списує то у Гітлера, то у Сталіна. Так от, у 1938 році Чехословаччина опинилася приблизно в ідентичній ситуації з нинішньою Україною. Після справді безкровного та полюбовного аншлюсу Австрії Гітлер розласився і вирішив, що частину територій Європи йому вдасться захопити без війни.
Заради справедливості треба згадати ще й введення військ у Рейнську демілітаризовану зону, на яке не відреагували ні Франція, ні Англія, хоча за Версальським договором вони мали припинити цей маневр. Характерно, що тоді Європа проґавила момент навести лад точнісінько так само, як зробила це у 2008 році. Сам Гітлер згадував, що введення зовсім невеликої кількості військ у Рейнську область було суворо обумовлено невступом у бойові дії з військами союзника, якщо ті ввійдуть у зону.
Тобто німецьким військам було надано наказ негайно вийти з демілітаризованої області, якщо тільки буде виявлено війська противника. У 1936 році співвідношення сил з тією ж Францією було просто з тотальною перевагою останньої. Почати з нею війну було б самогубством. Але французи не хотіли входити без англійців, а у тих тимчасово був король – великий шанувальник товариша Гітлера. Тож англійці саботували запити французів, а французи не стали самі входити в Рейнську область.
Тоді Європа продемонструвала Гітлеру свою імпотенцію. Але цей крок був усередині німецької території, хоч і з особливим статусом. А от аншлюс Австрії був очевидним актом перекроювання європейських кордонів, і на це вже слід було реагувати безумовно і жорстко.
Практично відразу за Австрією Гітлер висунув територіальні претензії Чехословаччині, яка мала союзницький договір з Францією. Зміст ультиматуму та його обґрунтування були точнісінько такими, як і у путіна. Гітлер пояснював, що в Судетах живе німецькомовне населення і він бажає його захистити від чехословацького тиску і примушення розмовляти дурною і незрозумілою мовою.
На той час німецька пропаганда зробила з судетських німців натуральну п’яту колону, і ті готувалися до збройної боротьби з урядовими силами. Причому з урахуванням особливостей Версальського миру, Чехословаччина жила значно багатше за Німеччину, а тому мовний та етнічний чинник був єдиним для розпалювання протистояння. До того ж, Гітлер не хотів захищати це населення на своїй території шляхом прийому трьох мільйонів німців у Німеччині – він хотів їх захищати на чужій території, втім, як і путін.
(Далі буде)