Уперше опубліковано: 11.10.2017
Авторка перекладу: Світлана
ТАКЕ КІНО
У совковому кіно завжди був дефіцит гостросюжетних детективів. Одиниці, які стали легендами, тільки підкреслюють цей стан справ. Мало того, частину епічних детективних серіалів повністю або частково занурили в ідеологію більшовизму, який у пізньому совку викликав уже анекдотичні асоціації. Така сама ситуація була з бойовиками та іншими фільмами, яких найбільше чекала публіка. Нескінченним і похмурим конвеєром ішли фільми, в яких Володимир Ілліч мотався по Пітеру в броньовичку і розстрілював Ермітаж з гармати корабля під назвою чи то «Бронетьомкін Поносець», чи то «Пандора». А решту часу певна кількість панфіловців нещадно знищувала бронетанкові війська Вермахту настільки, що німецькі танки просто боялися виходити на вулицю.
Тож усю кіношну совкову порожнечу заповнювали рідкісні французькі комедії або індійські драми, куди глядачки брали кілька носовичків, щоб вимочити всі сльози, які неминуче натечуть за дві серії несамовитої історії, де вже смертельно вбита вбивчою зброєю героїня на останньому подиху співала прощальну пісню, виробляючи незвичайні рухи в останньому танці. Потрапити на фільми типу «Рам і Шам», «Зіта та Гіта» або «Джонсон і Джонсон», хоча ні, останнє – не з тієї опери, було практично неможливо.
Те саме і з пригодницькими фільмами. Хіба можна забути епічні бійки в черзі на фільми «Апачі», «Оцеола» чи «Останній із могікан»? Якщо ти не міг похвалитися квитком та фінгалом під оком під час добування квитка, то життя пройшло повз. Що таке життя совкового пацана без Чинганчгука чи Віннету? Марна трата часу!
Якщо вже йшлося про фільми про війну, то мало що могло зрівнятися з польським фільмом «Чотири танкісти і собака». Дівчата просто мріяли опинилися дівчиною білобрисого Янека чи бодай веселого Гуслика. Таке можна було дивитися безперервно і багато разів, і не набридло б.
А детективи? Після совкового похмурого гною про те, як у тайзі шукали вкрадену балалайку, фільми про комісара Міклована із серії румунських фільмів «Комісар поліції звинувачує» були просто вершиною детективного жанру. Хоча був ще чехословацький детективний серіал «Тридцять випадків майора Земана». Цей нестерпно проникливий поліцейський хоч і не курив люльку, але був дуже схожий на Шерлока Холмса, про якого в совку ще не зняли той самий серіал. Однак прізвище майора було відоме всім, але з часом забулося і поступилося місцем новим іменам інших кіногероїв, яких впізнавали вже не тільки в совку, а й у всьому світі.
Не знаю, чи має якесь військове чи спеціальне звання нинішній президент Чехії Мілош Земан і чи довелося йому бути родичем тому самому майорові, але випадків з ним сталося вже набагато більше тридцяти, а сьогоднішній став особливо чудовим.
Нагадаємо, за останні кілька років президента Земана не раз помічали в палких обіймах із президентом рф путіним, і так, що багато хто вловив якусь іскру між ними. Хоча цілком можливо, що блищало і дзвеніло щось інше, меркантильніше. Однак Земан послідовно виступає за те, щоб не лаяти друга володимира і пробачити йому всі його старечі витівки, зокрема – війни.
Сьогодні Земан на засіданні ПАРЄ сказав, що вважає, що не треба у путіна забирати анексований Крим, раз така фігня вже трапилася. Замість Криму дати Україні компенсацію у вигляді жуйки, морозива, може, ще якихось дрібниць, але путіна слід неодмінно пробачити і зняти з нього всі санкції. Через кілька місяців, коли звіти американської фінрозвідки буде опубліковано, заяви у стилі Земана стануть зрозумілішими, а поки що ми б хотіли звернути увагу на кілька миттєвостей історії, які наочно показують, у що Земан вмочає Чехію просто зараз і що йому легко сходить з рук як у Європі, так і в самій Чехії.
(Далі буде)