Дурдом на виїзді (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Тобто на тлі всього того, що старий накоїв усередині країни і як він змішав з помиями авторитет США у світі, публічно лігши під прутіна і Сі, старий розповідає про те, який він нестерпно розумний. При цьому справжні і всесвітньо визнані мислителі такого собі не дозволяли і не дозволяють. Ба більше, деякі з них на різні способи повторювали відому істину про те, що чим більше вони дізнаються про цей світ, тим зрозумілішим стає те, скільки вони про нього не знають. Принаймні, мені якось не довелося чути про те, щоб володарі Нобелівської премії розповідали таке про свої розумові здібності.

Багато ставлять собі питання про те, що це таке, і приходять до приблизно однакового висновку – старечий маразм. Але це так виглядає лише для тих, хто став спостерігати за пацієнтом із часів його першої каденції. А люди, які знають його вже давно, кажуть, що він завжди був таким ла*ном, але інша справа, що зараз він отримав трибуну, з якої його ніхто не має права зігнати. Тому він тепер може не соромитися і нести будь-яку маячню, яка здається йому кумедною. Хоча, безумовно, вік робить своє, і зараз все це явно прогресує, причому – з набором швидкості.

Але тут є ще один важливий момент, який випливає з відео, згаданого вище. Можна повністю вимкнути звук та уважно роздивитися два візуальні ряди за посиланням. Перший – міміку самого пацієнта. В цьому випадку – неважливо, що саме він каже, а важливим є те, як він це робить. Це міміка людини, або психічно покрученої, або того, хто ніколи в житті не відповідав за свої слова ні в суді, ні у вуличній бійці. Якби в момент його частих образ хтось міг узяти його за чуб і тут-таки виконати відому композицію «Фейсом об Тейбл», то з мімікою сталися б несподівані метаморфози.

Але старому залишилося небагато у всіх сенсах, а от друга частина картинки – набагато тривожніша. Просто зверніть увагу на реакцію публіки в той момент, коли пацієнт несе відверту дурницю. Вони натурально радіють з того, що чують. І тут доводиться по-новому поглянути на те, що з цього приводу ще 140 років тому Гюстав Лебон написав у своїй праці «Психологія натовпу». Для тих, кому ця тема цікава, – тезово про те, що виклав Ггюстав Лебон у своїй книзі.

Натовп створює «колективну душу»

• Індивідуальні особливості людей відступають на другий план.
• Люди починають реагувати як єдине ціле.

Знижується критичне мислення

• У натовпі людина гірше аналізує інформацію.
• Зростає довіра до простих гасел та емоційних закликів.

Відбувається психічне зараження

• Емоції, страх, паніка, ентузіазм швидко передаються від однієї людини до іншої.
• На думку Лебона, цей процес нагадує епідемію.

Зростає навіюваність

• Натовп легше приймає ідеї без перевірки.
• Харизматичний лідер може спрямовувати його поведінку через образи, символи та повторення.

Натовп схильний до крайнощів

• Він може бути героїчним і самовідданим.
• Але може стати жорстоким, панічним або руйнівним.

А резюме цієї ідеї полягає в тому, що чим сильніше людина розчиняється в натовпі, тим менше нею керує розум і тим більше нею керують емоції, навіювання і зараження настроєм оточення. У цьому випадку важливий термін «зараження», яким оперує автор. Напевно, це – найточніше формулювання, яке можна застосувати в цій ситуації.

(Далі буде)