Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
ДОДІК
Чим ближче до дня проміжних виборів, тим дикішу дикість несе гольфіст. Причому в нас, безумовно, складається враження про те, що робить він це виключно на адресу України, але це не зовсім так. Просто журналісти його дедалі частіше запитують про те, чому він увійшов у такі засоси з прутіним, і, відповідно, виникають питання щодо України. Насправді Додік несе маячню суцільним і пружним потоком буквально на будь-яку тему.
І тут цікаве ось що. Нещодавно ми описували спецвідлов, а точніше – кадрову політику Додіка, на прикладі його нової прессекретарки, такої собі Закарії, яка мала близькі стосунки з його сім’єю. На своїй першій пресконференції вона припустилася великої стратегічної помилки, а саме – молола маячню ще більш дику і відірвану, ніж її бос. Вона примудрилася назвати Тромба чоловіком. Воно звісно, тримати свічку в таких ситуаціях – останнє діло, але взяти і ось так розкрити шухляду на весь світ не може навіть заслужений гольфіст радянського союзу. А, між іншим, він міг би розповісти багато цікавого в цьому плані.
Тож після брифінгу мадам встигла дати ще одне інтерв’ю, показавши такий рівень свого світогляду, в якому плінтус, під яким усе це лежало, навіть не проглядався. І ось стало відомо про те, що Додік не стерпів такого нахабства і явно великих здібностей дами з приводу глибини ідіотизму, після чого – звільнив її швидко і без зайвих сентиментів. І справді, король дикості має бути один, а всі, хто зазіхає на цей титул, повинні офіційно перебувати у психлікарні. Тільки одному йому можна нести все це – без препаратів.
У зв’язку з цим стає вкрай важливим той самий відрізок часу, який залишився до 3 жовтня, або дня голосування в ході проміжних виборів до Конгресу США. Справа в тому, що формально, та й за віком, Додік уже просто не пролазить у наступні президентські вибори, і тому цей передвиборчий раунд – останній у його кар’єрі. І тут він вирішив вивернути навиворіт усе, що в нього є в надрах інтелекту, відразу праворуч від IQ. Технічно це виглядає як еталон прояву його сутності, бо Додік тиняється по передвиборчих мітингах і там виступає з промовами, які штовхає не за попередньо розробленим текстом, а просто експромтом.
Це важливий момент, бо ніхто йому не ставить запитань, як це буває на брифінгах з підлими журналістами, і навіть не визначає йому тему для конкретної промови. Тому він розповідає те, що вважає найважливішим саме у цей відповідальний момент, і те, що має вбити наповал просто весь електорат. Він відчуває, що публіці треба розповісти щось приємне або хоча б однозначно позитивне, а тому він розповідає про себе.
Так, на одному з останніх мітингів він розповів, що за республіканців треба голосувати хоча б тому, що він є їхнім лідером, і одразу пояснив публіці, хто він такий насправді. Ось його пряма мова перед публікою:
«Ніхто не розуміє, наскільки я великий президент. Я думаю, що зараз я розумніший, ніж був 20 років тому. Я не знаю чому».
Тобто пацієнт розповідає, що він такий розумний, що аж страшно, в інших промовах він заявляв про те, що є найрозумнішим на планеті, тому що… Ну, далі всі пам’ятають про жирафів та решту зоопарку. Проте ці нестерпні знання не дають йому можливості зрозуміти, чому ж він стає дедалі розумнішим і як мінімум – розумнішим, ніж 20 років тому. Напевно, у труні він буде таким розумним, що на віку буде написано: «Обережно! Не розкривати! Всередині – суперінтелект!»
(Далі буде)