Уперше опубліковано: 29.09.2022
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Сьогодні стало відомо, що фінальний акт комічної трагедії «Загибель «Північних потоків» таки відбувся. Шведська берегова охорона повідомила, що виявлено четверте місце витоку газу, і тепер остаточно можна сказати, що всі чотири нитки двох газопроводів підірвано. Наскільки можна зрозуміти, «Газпром» не збирається проводити термінові ремонтні роботи, і це означає, що з морськими газопроводами з федерації до Німеччини нарешті закінчено.
І що характерно, тепер неважливо, підтікає масло з їхніх турбін на компресорній станції в Усть-Лузі чи ні, тому що тепер їм нікуди качати газ. До речі, тепер стає зрозуміло, чому «Газпром» відмовився забирати з Німеччини турбіну, яку Канада повернула Німеччині, незважаючи на санкції, запроваджені проти компанії-оператора газопроводу – дочки «Газпрому».
Тож сьогоднішній окремий вибух останньої труби став автографом москви під цим актом саботажу. Тепер очевидно, що диверсія мала статися в короткий проміжок часу і на всіх чотирьох трубах одночасно, але один вибуховий пристрій не спрацював. Це свідчить про те, що вибухівку на трубах було встановлено заздалегідь і оснащено механізмом підриву, який приводиться в дію спеціальними сигналами.
Ми виходимо з версії про те, що встановлення вибухівки відбулося на етапі будівництва трубопроводів, бо якщо ви ставите вибуховий пристрій на чужому трубопроводі, то вам справді потрібно якось до нього підібратися і все зробити таким чином, щоб ніхто не помітив, а якщо ви самі його й будуєте, то такі зайві екзерсиси ні до чого. Просто під час укладання чіпляєте на трубу щось на зразок муфти, яку монтажники приймають за вимірювальну станцію, оснащену датчиками, і немає жодних проблем. Ніхто навіть не запідозрить лихого в той момент, коли все це буде монтуватися на трубу.
Зараз буде цікаво стежити за подробицями розслідування інциденту, і якщо слідство підтвердить, що вибухівку на трубах встановили не вчора чи кілька тижнів або місяців тому, то це було зроблено під час будівництва, і ось чому. Регламент подібних комунікацій, які проходять десь у нейтральних водах, вимагає регулярного огляду труби або кабелю на наявність загрози пошкодження цілісності.
Я впевнений, що там є процедури огляду труб, і якби вибухові пристрої стояли давно і їх поставила третя сторона, то в цьому випадку їх би виявили і виття стояло б до неба. Тому якщо слідство може показати, що пристрої давні, особливо на нитках ПП-1, то це прямо вказує на авторство встановлення мін. Скажімо так, це буде вказівник, який приведе до підривника.
Ну, а тепер до останнього акту. Четвертий вибуховий пристрій, який не спрацював одночасно з трьома іншими, довелося або терміново реанімувати і підривати, або знімати, доки його не виявили шведи, у чиїй виключній економічній зоні проходить ця труба. Очевидно, що після трьох вибухів шведський уряд обов’язково запустив би програму перевірки труби, що залишилася цілою, і, безумовно, виявив би закладку.
Якби вибухівку вдалося зняти цілою, то експерти одразу б встановили, чиїх рук це справа. Там би в хід пішли деталі міни, спосіб встановлення і те, який її спосіб активації передбачено. Очевидно, що вибух було здійснено дистанційно, шляхом відправлення певного сигналу, і це була б явка з зізнанням. Тому четвертий вибух мав знищити докази, і він таки стався.
(Далі буде)