Про «беспредел» (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Між іншим, американцям треба радіти з того, що Додік має хобі у вигляді гольфу, а не верхової їзди, інакше він би побудував там стайню замість бальної зали. І все це вже нормалізується настільки, що нікому з американців не спадає на думку зовсім проста мисленнєва конструкція, подібна до такої: якщо це – бальна зала, то головним призначенням цього приміщення повинні бути бальні танці, а судячи з габаритів споруди, всі мешканці іншої частини Білого дому повинні мати відповідний профіль роботи. Тобто прийшли на роботу, попили кави, попліткували і – вперед, на танці. Ну, а вишнею на торті є інше. Першим танцюристом має бути сам Додік, але є одна неприємна сторінка біографії великого географа.

Справа в тому, що, будучи молодим лоботрясом з віком 20+ років, Додік саме підпадав під мобілізацію, бо тоді був самий розпал В’єтнамської війни. Але татусь Додіка мав друга доктора, який виписав синкові-лоботрясу діагноз «П’яткові шпори», що означає, що пацієнт має складнощі з пішими пересуваннями. На підставі цього діагнозу Додіка було звільнено від служби так, як було звільнено його тата і діда, але тут важлива причина звільнення. Виявляється, для того, щоб воювати у В’єтнамі, ці шпори стали непереборною перешкодою, а для того, щоб стати головнокомандувачем і головним бальним танцюристом – ні.

Але й це ще не все. Більш-менш порядний організм утримався б від таких своїх фантазій просто тому, що у власній біографії є дуже неприємні факти, що прямо перегукуються з цією ініціативою, але Додіку – начхати, адже він пішов «по беспределу», і, як будь-який «беспредельщик», він може сказати те, що ми описували вже не раз. Ну, гаразд, хтось його зараз викриє в тому, що він по-шахрайськи відкосив від мобілізації, але це не матиме жодних адекватних наслідків. Додік може сказати: «Так, відкосив, і що далі?» або «Ну, і що ви з цим зробите? Нічого? Тоді заткніться!»

У зв’язку з цим зовсім новими фарбами може заграти скандал із перейменуванням меморіального комплексу імені Кеннеді. Як відомо, Додік призначив до керівництва установи своїх холуїв, і ті запропонували Додіку увічнити його ім’я та перейменувати комплекс на «Кеннеді – Тромба». Додіку ця ідея зайшла, і він видав свій виконавчий указ про перейменування. Але на дибки стала сім’я Кеннеді і подала до суду, який призупинив перейменування. А сім’я наполягає на тому, що якщо в назві з’явиться ім’я Додіка, вони відкличуть ім’я Кеннеді та вилучать звідти всі ті експонати, які пов’язані з його ім’ям і які сім’я надала центрові свого часу.

Це Додіка не зупинило, і він наказав зупинити фінансування центру, доки там не буде красуватися його ім’я. І між іншим, як і зі стайнею в Білому домі, Тромб цілком може піти далі. Так, наприклад, якщо сім’я Кеннеді вилучить з назви ім’я свого знаменитого родича, Додік цілком може назвати меморіал на свою честь і честь свого вже покійного друга. У такому разі він матиме гучне ім’я Тромба – Епштейна.

Чому б і ні? Адже Епштейн був видатною особистістю, і саме йому належить добре відома в США теорія відносності. Відповідно до теорії Епштейна, один із найбільш ганебних у Штатах гріхів – педофілія – має свою відносність. Якщо в цьому викрили такого собі Джона Доу з Айови або Небраски, то він підлягає покаранню, презирству, тюремному ув’язненню, хімічній кастрації або й смертній карі, якщо це передбачено законом штату для таких діянь, пов’язаних із насильством.

Але якщо ті самі дії було виконано кимось на кшталт великого шоумена, будівельника і любителя в гольф, то це зовсім інше. Хто знає, які слабкості бувають у великих людей, які до того ж планують поставити у столиці тріумфальну арку свого імені. Відповідно до теорії відносності Епштейна, це – різні речі, і ставитися до них треба по-різному. То чому б не дати ім’я цього філософа, теоретика та дослідника естетства в галузі всіляких «філій» меморіальному комплексу?

(Далі буде)