Автор: anti-colorados

Наскільки я пам’ятаю, тоді менти і братки брали по 10% від доходу або встановлену суму, але начальник відділення, мабуть, маючи найгарячіше серце, найхолоднішу голову і, головне – найчистіші руки, зажадав 25%, і тому там було про що посперечатися. За словами в’єтнамця, зійшлися на 20%, але до цього тарифу входив повний дах, і конторські пообіцяли його і від ментів, і від братків. У результаті менти їх справді перестали чіпати, а от із братками вийшла халепа.

У підсумку питання якось закрили, ніхто нікуди не сів, але осад залишився. Менти, братки і КДБ на той час мало чим відрізнялися, хіба що тарифи були різні і мова у конторських була не така експресивна, як у братків, а що стосується ментів, то коли смотрящий за містом відзначав якийсь свій ювілей, то менти і прокурорські розмовляли з братками однією мовою під «Мурку», яку видавали місцеві лабухи. Все це до того, що повна інверсія конторських відбулася набагато раніше, і коли постало «в’єтнамське питання», вони вже були, що називається, «в темі» і вирішували його на комерційній основі у стилі ринкової економіки.

ПРУТІНСЬКІ МЕТАМОРФОЗИ

У ці самі часи остаточно сформувався психотип фюрера. Тому, коли кажуть про те, що він вийшов із КДБ, то треба собі усвідомлювати, з якого саме КДБ він вийшов. Напевно, прутін знав про те, що прямо перед розвалом совка його старші колеги по конторі, які контролювали зарубіжні активи, котрі називали «золотом партії», тими самими каналами, якими фінансували шпигунську діяльність за кордоном самої контори та дружні терористичні структури, вивели прірву бабла так, що після цього пішли по-англійськи, не прощаючись, щоб прожити залишок життя веселими мультимільйонерами зі своїми фазендами, ранчо чи віллами біля теплого моря.

Саме з цієї причини прутін легко інтегрувався в різноманітні кримінальні структури, які врешті-решт пов’язали Тамбовське ОЗУ в Пітері і картель Калі в Колумбії для того, щоб зробити Пітер транзитним хабом для аргентинського борошна, яке потім перекидалося до Німеччини, де у прутіна залишилися міцні і дуже специфічні зв’язки. В результаті інверсію колишнього конторського в наркобандита було повністю завершено. Тепер прутін опанував усі злочинні методи поповнення своїх кишень і не гидує взагалі нічим. Але в цьому випадку цікава інша інверсія, яка має більш фундаментальний рівень.

Справа в тому, що прутін служив по лінії 5-го главку КДБ, який займався контролем ідеології, зокрема – дисидентами та церквою. Тобто він просто зобов’язаний знати про те, що являє собою «московський патріархат», і, напевно, ще будучи шісткою, все ж таки знав, які спеціальні звання присвоєно цілій низці «ієрархів церкви». Тобто йшлося навіть не про агентуру, завербовану конторою, а про кадрових офіцерів, які працювали під прикриттям попів.

А якщо так, то він чудово уявляв і суть цієї кримінальної структури, але зараз він перетворився на нестерпного вірянина, який любить фотографуватися з похмурою пикою та розгорілою свічкою в руках. Хоча в минулі часи цей самий пацієнт виступав по злачних місцях у НДР, де в хід йшли не тільки свічки, а й більш вагомі предмети. А зараз він сам імітує молитви і вимагає від конторських попів, щоб ті молилися не розгинаючись. І ось діячі в рясах, з полковницькими і генеральськими погонами на службових мундирах, захованих у потайних місцях, змушені займатися якоюсь відвертою маячнею просто тому, що старого спіткала ще одна інверсія. Як результат, мракобісся набуло вже якихось екстремальних форм.

(Далі буде)

Від Svitlana

Один коментар до “Інверсії та деградація (Частина 2)”
  1. > А якщо так, то він чудово уявляв і суть цієї кримінальної структури, але зараз він перетворився на нестерпного вірянина,
     
    Так він, мабуть, також чудово уявляв, у чому насправді полягала дієвість цієї структури. Інакше би її не тримали. А зараз, можливо, намагається цю дієвість експлуатувати.

Коментарі закриті.