Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Як не крути, а імітацію виборів треба проводити за класичною схемою або не проводити взагалі. Наприклад, зелень вирішила, що морочитися виборами не варто, бо результат цього заходу очевидний, а у прутіна – інша ситуація. Йому потрібна імітація виборів з двох причин. Перша – у такому випадку есвео, яка планувалася на три дні, треба називати війною, а це – не за фен-шуєм. Друга – можна скасувати вибори та призначити себе вождем і вчителем або царем.
Скоріше – царем, бо вождь і учитель таки проводив імітацію виборів. А якщо так, то за певний час до заходу треба робити якісь заяви, щоб коли буде написано цифру дармоїдів, яка проголосувала за нього, все виглядало більш-менш прийнятно на тлі «здобутків», які має озвучити сам фюрер. І ось він зараз озвучує ці самі досягнення в різних областях і навіть районах.
Так, буквально вчора цар, не кліпнувши вухом і не особливо наморщивши лисину, заявив про те, що 90% НПЗ вже відремонтовано, що шокувало місцеву публіку, яка почула цю заяву, якраз стоячи в черзі на заправку в очікуванні бензину. Очевидно, що спочатку таку заяву було розраховано на те, щоб заспокоїти публіку і взагалі показати, що все йде за планом, але натомість реакція публіки виявилася дещо іншою.
Проте ця публіка описує суб’єктивне бачення ситуації просто з особистого досвіду, а насправді є певні дані, які вказують на те, що старий розповідає анекдот із дуже серйозним виглядом, бо в нього губа тріснута. Так, нещодавно від профільного віцепрем’єра стала відома цифра імпорту нафтопродуктів – бензину, авіаційного пального та інших нафтопродуктів – обсягом 400 тисяч тонн з обіцянкою збільшити імпорт. При цьому пальне йде не тільки з Індії, Марокко та інших екзотичних місць, а й із Китаю та Північної Кореї. На цьому пальному вже катається майже весь Далекий Схід.
Власне кажучи, сам факт імпорту нафтопродуктів та черг на заправках прямо вказує на те, що старий уже розповідає якісь дивовижні історії, хоча поки і без згадування Рюрика. А, між іншим, згідно з відкритими даними, до запровадження санкцій за війну в Україні з усього обсягу нафтопродуктів на експорт ішло від 40 до 45 відсотків, і саме цей бізнес був найбільш маржинальним у галузі. Експорт сирої нафти не давав такого прибутку, і тому нафтопереробка мала різко виражений експортний ухил.
Простіше кажучи, до половини вироблених нафтопродуктів йшло на експорт, а 55–60% залишалося всередині курника, і цього вистачало для того, щоб задовольнити весь попит, як цивільний, так і військовий, а крім того, з цієї частини вироблених нафтопродуктів формувалися значні запаси держрезервів. Тобто на всі ці потреби було достатньо максимум 60% вироблених нафтопродуктів. Уже давно експорту цього добра немає, а все вироблене пальне вирушає на внутрішній ринок. Якщо так, то це прямо говорить про те, що виробляється якраз 60% нафтопродуктів, а якщо виникає дефіцит палива і тим більше – якщо його доводиться покривати за рахунок імпорту, це означає, що виробництво впало набагато нижче навіть 55% від того, що було раніше. В результаті імпорт заходить на внутрішній ринок, але наситити його настільки, щоб зникли черги на заправках, все одно не вдається. Це до якого ж рівня впало виробництво?
(Далі буде)
> Власне кажучи, сам факт імпорту нафтопродуктів та черг на заправках прямо вказує на те, що старий уже розповідає якісь дивовижні історії, хоча поки і без згадування Рюрика.
Між іншим, в часи Рюрика (якщо він існував, бо його існування стверджується лише одним джерелом, оригінал якого «вдало» зник у часи фальсифікації кацапської історії Софією-Августою-Фредерікою Ангальт-Цербст-Дорнбурзькою) ніякого бензину не було, були коні. А враховуючи те, що з експортом зернових у кацапів наразі теж проблеми, прутло могло би запропонувати населенню замість бензину корм для коней. Ну там чи для рикш.