Даєш Марс!

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

У Мережі з’явилося нове відео підкорювача світів – Додіка Тромба, або як його називають у певних колах – Краснова, яке не залишає жодного сумніву в його безмежній величі. Тим більше що його заяву було обставлено так, як він любить, а саме – з виглядом імператора Всесвіту він любить розповідати речі, які в будь-якій профільній клініці привели б до істотного збільшення дози поточних препаратів або до переходу на більш радикальні засоби. Але це вже нікого не дивує, натомість дивує «підтанцівка», яка завжди стоїть на задньому тлі.

Вже очевидно, що Додік любить виступати на тлі натовпу, який зображує захват і захоплення. Достатньо подивитися будь-яке відео, де він робить скандальні та слабко співвіднесені з реальністю заяви, щоб побачити за його спиною натовп людей, які стоять по стійці «струнко» і або просто усміхнені, або намагаються зобразити найвищий ступінь захоплення. Це й зрозуміло, адже найбільш здібних запросять на наступні заходи, і вони стануть кимось на зразок штатної масовки, яку прутін возить із собою та перевдягає у рибалок, робітників або вчителів.

Цього разу все було саме так, як він любить, і тло склали співробітники NASA або люди, одягнені в уніформу агентства. І це – не просто так, бо Додік мовив про те, що у 2028 році (останньому році його правління, якщо його не усунуть від влади раніше) відбудеться грандіозна подія планетарного масштабу. Він чітко заявив, що ми (він, Вітьок, зятьок, Гегсет і ще парочка довірених товаришів) запустимо до Марса міжпланетний корабель на ядерній тязі.

При погляді на все це стає прикро, що Додік захоплюється гольфом і дуже байдужий до шахів. Якби він мав таке захоплення, він тут же заснував би шах-клуб «Чотирьох коней», а самому марсіанську експедицію назвав би коротко і ємно – «Червоний ендшпіль». На цю подію можна було б запросити гостей з усіх великих планет Сонячної системи, а також з Альфи Центавра та інших не дуже далеких місць.

І загалом така заява має своє логічне пояснення. Адже він прямо заявив, що в найближчих планах у нього – перейменування Атлантичного океану, напевно, в Американський, хоча не виключено, що відкинувши зайву скромність, він перейменує цю калюжу на Трампічний чи навіть Трампопатологічний океан. Судячи з усього, чекати цієї події довго не доведеться, бо в принципі він уже прийняв рішення, але тут виникає інше запитання, а саме: що далі? Адже океан – найбільша географічна структура планети, і підвищення ставок матиме виключно міжпланетний характер. І тут Марс виявляється якраз до речі.

Дивно, що персонаж усе це досі виконує без гармошки, хоча вже час. А десь на задвірках цієї сцени знову постає питання про руйнівну силу повного імунітету першої особи. Ми зараз це спостерігаємо в Україні, але у Штатах – класика жанру, і Додік виконуватиме все, на що вистачить його фантазії. У зелені такого шансу немає апріорі. Просто згадаймо, наскільки важко оформити старому імпічмент. Але припустімо, що в листопаді демократи виграють обидві палати Конгресу, і в їхніх руках опиниться інструмент усунення Додіка від влади. Обидві палати проголосували за початок розслідування і потім на підставі отриманих даних виносять рішення про його усунення від влади. В такому разі він має вирушити до суду, але закон виключає відповідальність за все, що пов’язано з його діями на посаді президента.

Це означає, що його можна потягнути до суду за кейс Епштейна або за те, як він діяв не як президент, а як бізнесмен, заробляючи мільярди, поєднуючи це зі своїм постом. Припустімо, що суд взявся розглядати цей склад злочину відстороненого від влади президента, і що далі? Перше, що суд зобов’язаний зробити, – встановити осудність підсудного, тобто провести судово-психіатричну експертизу. Можна не сумніватися, яким буде висновок цієї експертизи. Виявиться, що він виконував обов’язки президента у стані «сильного душевного хвилювання».

Простіше кажучи, у нього, звісно, повинен бути окремий кабінет, але не з золотими канделябрами, а з м’якими стінами. Ну а те, що виборець голосує за таке, – це вже інше питання. Але ні наша, ні їхня конституція не припускають навіть мінімальної фільтрації кандидатів за їхнім реальним психічним станом. Ну, а з урахуванням президентської неосудності, точніше – недоторканності, ця гримуча суміш може підірвати будь-що і навіть таку країну, як США. А тим часом Додік ще не раз штовхне промову про те, як ядерні кораблі борознять простори Марса.