Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Із серії «Проти ночі»
Складається враження, що зараз сторонні спостерігачі, як і ми, як не намагаються, але розглядають окремі фрагменти великої картини, яку зараз наполегливо створюють Сили оборони. Справді, ми спостерігаємо малюнок далеких ударів у такій послідовності, яку нелегко скласти у щось узгоджене та логічне. Якби це було інакше, можна було б хоч якось передбачити такі дії, але щоразу відбувається щось несподіване, а подекуди – за межею можливості передбачення.
Буквально кілька тижнів тому ми спостерігали чергування ударів по НПЗ противника та по складах «Вайлдберіз». Але ось у якийсь момент прилетіло по заводу, який випускає ракети «Союз», якими ворог почав розгортати своє орбітальне угруповання супутників зв’язку. Найпоказовішим був день, коли всю увагу було прикуто до атаки на центральний складський комплекс у підмосковному Колєдіно, але насправді в цей самий час було завдано удару по заводу в Каменську-Шахтинському, який випускає критичні компоненти твердого ракетного палива. А це якраз усі ракети ППО та ОТРК типу «Іскандер-М», тобто ця ціль була значно важливішою, ніж навіть найбільший склад «Вайлдберіз».
Саме цей випадок злегка відкриває справжній натюрморт, який створюють Сили оборони. З одного боку, ворог через «Вайлдберіз» отримує потужний удар по стійкості банківської системи, але в результаті виявляється, що головною ціллю в цій серії ударів було інше, мало відоме публіці підприємство. А далі – знову настала черга нафтової інфраструктури і того ж «Вайлдберіз», але між ними раптом опиняється потужний удар по Новоросійську. Причому весь інтерес публіки було прикуто до того, які військові кораблі вдалося пошкодити, але насправді головною ціллю там були не вони і навіть не термінал «Шесхаріс», а зерновий термінал Новоросійського порту.
Географічно склалося так, що основні аграрні регіони курника розташовані поруч – у Ростовській області, Краснодарському та Ставропольському краях. Саме вони дають основний вал збору зернових, і зрозуміло, що експортні термінали саме для такої продукції розташовано на узбережжі Азовського і Чорного морів, а найпотужнішим і ключовим портом у цьому плані якраз і був Новоросійськ, через який ішла основна частина перевалки зернових на експорт, і після того удару все зупинилося.
А з урахуванням того, що було завдано ударів по таких портах, як Тамань, наприклад, то практично весь експортний потік було зупинено. І тепер стало зрозуміло, що насправді йдеться не лише про різке зменшення валютних надходжень за цю продукцію, а й про той логістичний ланцюжок, який простягся від поля до терміналу в порту. Ось що про це пише їхня преса:
«Експорт російської пшениці в серпні може стати найнижчим для цього місяця за останні 16 років… Зернові експортери зможуть вивезти за кордон 2,2 млн тонн пшениці – удвічі менше, ніж у серпні 2023 року (4,5 млн тонн), і на 56% нижче за середній показник для цього місяця за останні п’ять років. Менше пшениці у серпні Росія експортувала лише у 2010 році, коли через посуху уряд запровадив заборону на вивезення зерна. На цей момент усі найбільші зернові порти на Чорному морі та Азовському морі паралізовано».
(Далі буде)